Ятсухаші

Походження	Японія
Медіафайли у Вікісховищі

Ятсухаші — одна з найпоширеніших місцевих японських солодощів префектури Кіото. Існують похідні кондитерські виріби під назвою «Намасухаші» та «Які ятсухаші»^[1] .

Для ятсухаші використовують рисове борошно, цукор та корицю. Суміш пропарюють, потім розкочують у тонкий пласт і запікають. Форма імітує кото або міст і являє собою вигнутий прямокутник, який є опуклим у напрямку довгої осі.

Намасухаші роблять з тесту рецепту ятсухаші, але без випікання. Ще листи ятсухаші можуть використовуватися для загортання червоної квасолі або іншої пасти з бобів, кунжуту, фруктів та шоколаду. Намасухаші запікають у духовці або на грилі. Через однаковість назви в останні роки таку страву називають (ретронім) Які ятсухаші^[2] .

Походження назви Яцухаші має дві основні теорії^[3][4]:

•  Існує теорія, згідно з якою цукерки у формі кото були названі «Яцухаші» на згадку про Кенґьо Яцухасі^[ja], який вважається засновником Кенґьо Яцухасі^[ja].
•  Кажуть, що в пам'ять про відомого поета вака та танка Арівару Наріхіру цукерки були виготовлені у формі мостів Яцухаші в провінції Мікава, яка є місцем дії 9-го розділу «Ісе моноґатарі».

З 14 компаній, які є виробниками Яцухаші в Кіото, підтримують теорію «Яцухаші Кенґьо»^[3] та 3 підтримують теорію «Ісе Моногатарі»^[5]. Усі наведені вище теорії мають спільне те, що прототип був створений в епоху Генроку^[ja] (1689 рік), і що він досяг своєї нинішньої форми в епоху Кьохо^[ja][6] .

Рік походження Яцухаші невідомий, але є багато документів, які вказують на 1689 рік (Генроку), нібито ці солодощі продавали у головному буддистському храмі Сьоґоін в районі Сакіо Кіото^[3]. Проте немає жодних подробиць, і автентичність невідома^[4]. Коли в 1879 році була проведена залізниця в Кіото, Мацутаро Нішіо почав продавати Яцухаші як сувенір на станції Кіото^[3]. В 1915 році (Тайсо 4) під час інтронізації імператора Тайсьо солодоші Яцухаші вже купували люди зі всієї країни, ті, хто відвідали Кіото під час святкування^[3][7]. На Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році (Meiji 33) солодощі Яцухаші отримали срібну медаль^[3].

У 1960-х роках було винайдено Намасухаші, а згодом з'явився продукт, який загортав бобову пасту в Намасухаші^[6].

Сьогодні як ятсухаші, так і які ятсухаші визнані місцевими традиційними солодощами, що представляють Кіото^[7]. Згідно зі статистичним опитуванням у місті Кіото 96 % людей купують солодощі як сувеніри під час огляду визначних пам'яток Кіото. Однак продажі ятсухаші становлять 45,6 % від загальної кількості (які яцухаші 24,5 %, яцухаші 21,1 %)^[2]. Деякі ресторани використовують ятсухаші як закуски перед обідом^[ja] , закуску сакану^[ja] до алкоголю або як інгредієнт у стравах.

У минулому які ятсухаші загортали в бамбукові листя, але зараз його упаковують у вакуумній упаковці^[en], щоб подовжити термін зберігання до 9-11 днів, якщо вакуумна тара не відкрита. Ятсухаші, виготовлені традиційними методами виробництва, не мають консервантів, антиоксидантів та вакуумної тари, тому термін придатності становить 2-4 дні, залежно від сезону.

Яцухаші  Які яцухаші з чорним кунжутним тістом і начинкою  Які яцухаші з пастою з білих бобів

• Кейко Накаяма, «Енциклопедія: світ японських солодощів» (Iwanami Shoten, 24 лютого 2006 р.) ISBN 4-00-080307-7

• Японські солодощі