Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2014)

Якутская Автономная Советская Социалистическая Республика Саха автономнай сэбиэскэй социалистическэй республиката Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1922 – 1991
Прапор Герб
Столиця	Якутськ
Форма правління	Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Історія
- Засновано	27 квітня 1922
- Ліквідовано	1991
Площа	3 103 200 км2
Населення
-	842 000 осіб
Густота	0,3 осіб/км²
Валюта	карбованець

Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (якут. Саха автономнай сэбиэскэй социалистическэй республиката, Саха АССР, рос. Якутская Автономная Советская Социалистическая Республика, ЯАССР) — автономна республіка у складі РРФСР. Існувала в 1922–1990 рр..

27 вересня 1990 року на сесії Верховної Ради Якутської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки перетворена на Якутську-Саха Радянську Соціалістичну Республіку.^[1] 24 травня 1991 року З'їзд народних депутатів РРФСР затвердив цю назву.^[2]

Столиця — м. Якутськ.

Була розташована в басейні річок Олени, Анабара, Оленека, Яни, Індігірки і в низов'ях Колими, на півночі — на узбережжі моря Лаптєвих і Східно-Сибірського моря та на Новосибірських островах. Понад 40% території знаходиться за Полярним колом.

Після Лютневої революції 1917 року якутською інтелігенцією були засновані культурно-просвітницьке товариство «Саха аймах» та партія Якутський трудовий союз федералістів, яка разом з місцевою організацією партією есерів домінувала у політичному житті Якутії. Після Жовтневого перевороту Якутія не визнала владу більшовиків і не підпорядковувалася жодному російському урядові до червня 1918 року, коли владу захопив більшовицький загін, що прибув з Іркутську. Вже за місяць влада більшовиків була ліквідована; якутський уряд був підпорядкований антибільшовицькій Сибірській республіці, пізніше — Російській державі Колчака.

Після поразки білих у Сибіру радянська влада була знову встановлена в Якутії в 1920 році, однак політика більшовиків викликала низку повстань. Під час Якутського повстання 1922 року була сформована Якутська народна армія, яка була підтримана білогвардійським десантом у портах Охотського моря. У тому ж році була створена радянська Якутська АРСР, над проектом якої працювала частина якутської інтелігенції. Замість закритого більшовиками товариства «Саха аймах» була створена організація з аналогічними функціям «Саха омук».

ЯАСРР утворена у складі РРФСР 27 квітня 1922 на території Якутської губернії без району Нижньої Тунгуски, (який увійшов до складу Киренського повіту Іркутської губернії) республіка також містила Хатанге-Анабарський район Єнісейської губернії, Олекмінсько-Сунтарської волості Киренського повіту Іркутської губернії і не містила острови Північного Льодовитого океану, розташовані між меридіанами 84 ° і 140 ½ ° східної довготи. Велику роль в утворенні Якутської автономної республіки зіграли Максим Аммосов разом з Платоном Ойунським і Ісідором Бараховим.

У роки Німецько-радянської війни понад 50 тис. жителів ЯАРСР воювали на фронтах, а 13 з них були відзначені звання Героя Радянського Союзу. Були також підрозділи укомплектовані переважно жителями республіки, нині, наприклад одна з вулиць Старої Русси має назву на згадку про такий підрозділ — Якутських стрільців.

З 1990 року республіка — Якутська-Саха Радянська Соціалістична Республіка у складі РРФСР. Нині ця територія у складі Республіки Саха (Якутії) суб'єкта Російської Федерації (Далекосхідний федеральний округ).

Національний склад до початку 1979 року (осіб): росіяни — 430 тис. якути — 314 тис. українці — 46 тис. евенки — 11,6 тис. евени — 5,8 тис.

Чисельність населення

З 1920-х років на території ЯАСРР почалася розробка золотоносних Алданського родовища, виник Алданський золотопромисловий район. В 1930-і роки почалася експлуатація Північного морського шляху, в гирлі річки Лена був збудований морський порт Тіксі. До середини 1950-х років на території республіки діяли виправно-трудові табори Дальбуду: Алданстрой, Індігірлаг, Зирянлаг, Янстройлаг, Янлаг, Янське ГУ-ВТТ і ЛО ОЖОГІН; ГУЛАГу: Джугджурлаг, Алданлаг, Алданський ВТТ № 11; Немнирлаг. В 1950-ті роки з відкриттям алмазоносних родовищ на заході республіки (кімберлітові трубки Мир, Вдала) була створена потужна алмазодобувна промислова інфраструктура. В 1960-х роках на півдні республіці була відкрита Ельконська група родовищ уранових руд. В 1970-х у республіці розпочато будівництво відгалуження з [[БАМ]]у до Беркакіта (за напрямком до Нерюнгринського вугільного родовища і Ельгінського вугільного родовища Південноякутського вугільного басейну). Під час геологічних робіт на території республіки з 1974 по 1987 рік було здійснено 12 мирних підземних ядерних вибухів. З економічного районування СРСР республіка належала до Далекосхідного економічного району.

• 1957 — Орден Леніна;
• 1972 — Орден Жовтневої революції;
• 1972 — Орден Дружби Народів.