| Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика Татар Автоном Совет Социалистик Республика Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||
| |||||
| |||||
| Столиця | Казань | ||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 23 березня 1919 | ||||
| - Ліквідовано | 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1989 | 67 836 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1989 | 3 640 000 осіб | ||||
| Густота | 53,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | карбованець | ||||
Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (рос. Татарская Автономная Советская Социалистическая Республика, тат. Татар Автоном Совет Социалистик Республика) , до 5 грудня 1936 — Автономна Татарська Соціалістична Радянська Республіка) — автономна республіка у складі РРФСР. Столиця — Казань, площа — 67,836 км². Є прямим попередником сьогоденного Татарстану.
20 листопада 1917 на з'їзді (Миллэт Меджлиси) народів Поволжя було ухвалене рішення про проголошення на територіях Казанської та Уфимської губерній і частини територій прилеглих губерній Ідель-Уральської Республіки (Штату Ідель-Урал), для чого була сформована виконавча колегія. Заплановане на 1 березня 1918 проголошення не відбулося у зв'язку з протидією більшовицьких Рад і Революційного штабу Червоної Армії. Але національний уряд «Забулачної республіки» продовжував існувати якийсь час навесні 1918.
22 березня 1918, декретом ВЦВК РРФСР на цій же території проголошена автономна Татаро-Башкирська Радянська Республіка, яка реально не була організована через громадянську війну.
27 травня 1920, постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР проголошена і з 25 червня 1920, організована автономна Татарська Радянська Республіка на терені власне Татарстану (із застереженням про можливе подальше приєднання населеної татарами території сучасного Західного Башкортостану згідно з референдумами в Бірському і Белебеївському повітах, які згодом так і не були проведені).
30 грудня 1922 при заснуванні СРСР назвою автономії стало Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка.
В 1922 (при утворенні СРСР), в 1936 і 1977 (при прийнятті Конституції СРСР) і в 1952—1953 (при утворенні в ТАРСР Казанської, Чистопольської, Бугульмінської областей) розглядалося, але не була прийнята пропозиція про перетворення ТАРСР в союзну республіку, через анклавний стан. За для унеможливлення створення ще однієї радянської республіки (об'єднаної Татарськоо-Башкирської РСР) у центрі Росії, Оренбурзька область була передана зі складу Казахстану (Кара-Киргизька АРСР) у склад РРФСР.
У повоєнні роки першим секретарем обкому партії ТАРСР був Зинат Муратов. У 1957, на його місце був призначений Семен Ігнатьєв (1957—1960). З 1960 по 1979, першим секретарем обкому партії ТАРСР був Фікрят Табі, якого замінив Рашид Мусін (1979—1982). Після Мусіна першими секретарями були Гумер Усманов (1982—1989) і Мінтимєр Шаймієв (1989—1991).
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
