село Юрківка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Тер. громада	Ватутінська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020030050040072
Облікова картка	Юрківка
Основні дані
Засноване	початок 18 століття
Населення	2342[1]
Територія	40,20 км²
Площа	6,641 км²
Густота населення	455,2 осіб/км²
Поштовий індекс	20245
Телефонний код	+380 4740
Географічні дані
Географічні координати	49°0′12″ пн. ш. 31°4′48″ сх. д. / 49.00333° пн. ш. 31.08000° сх. д. / 49.00333; 31.08000
Середня висота над рівнем моря	131 м
Водойми	р. Шполка
Відстань до обласного центру	86,9 (фізична)км[2] 120 (автошляхами) км[3]
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Багачеве
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Юрківка
Сільський голова	Цегельна Валентина Григорівна
Карта
Юрківка
Юрківка
Мапа

Юркі́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.

Розташоване вздовж річки Шполки, що впадає в Гнилий Тікич. Від районного центру — міста Звенигородки село віддалене на 12 км. Але на місцевості воно насправді злилося з містом Ватутіним (яке не підпорядковане району).

За 2 км розташована повноцінна залізнична станція Багачеве, але в самому селі є зупинний пункт Шахта, де спиняється тільки «дизель» сполученням Умань-Черкаси.

На околиці села виявлено залишки поселення трипільської культури.

Назва походить від імені козака Юрка, який збудував хутір у східній частині села. Інша версія: коли монголо-татари, захопивши село, в північно-західній околиці збудували укріплення-юрок.

За архівними даними, слобода виникла близько 1762 року і належала пану Францішеку Подажевському на основі права від Якуба Корицінського. За даними архіву південно-західної Росії, в Юрківці було 746 дворів і 3932 мешканці.

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Богачівської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2023 особи, налічувалось 425 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 постоялий будинки, 10 вітряних млинів і 3 маслобійних заводи^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3591 особи (1747 чоловічої статі та 1844 — жіночої), з яких 3541 — православної віри^[5].

У 1918 році в селі було сформовано загін, який брав участь у Звенигородсько-Таращанському повстанні. Радянська окупація в селі почалась у 1918 році. Першим головою сільської ради окупанти призначили А. В. Лавриченка. В 1921 році утворено комнезам, на чолі з Д. Я. Бабченком. У 1929 році, під час примусової колективізації, на території села створено шість ТСОЗів, у 1930 році — три колгоспи.

Від голодомору 1932—1933 років в селі померло 88 осіб.

На фронтах Другої світової війни воювали 445 мешканців села, 170 з них загинули, 60 нагороджені орденами і медалями. При в'їзді в село встановлено обеліск з меморіальною дошкою молодшому сержанту Герою Радянського Союзу Максиму Коняшкіну, що загинув при відвоюванні Юрківки. За героїзм, проявлений при форсуванні Одеру, мешканцю села М. С. Лєбєдєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році в центрі села збудовано пам'ятник воїнам радянської окупаційної армії.

У 1950 році три колгоспи об'єднали в єдиний — імені Ватутіна. Його керівником довгий час був кавалер Ордена Леніна А. У. Половинко. За господарством було закріплено 2,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Виробничий напрямок господарства був — рільництво і тваринництво. Також колгосп мав млин, крупорушку, олійницю, пилораму. Це багатогалузеве господарство мало більш як мільйонні грошові прибутки. У селі було побудовано понад 1000 індивідуальних будинків, школу, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотеку, клуб, пологовий будинок, дитсадок, 4 магазини та інше.

Станом на 1972 рік в селі працювали середня і початкова школи, клуб, три бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, два фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок.

Населення 3023 чоловік (2001) (3,4 тисячі у 1984 р., 4 тисячі у 1972 р.), дворів — 1436.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[6]:

В селі народилися:

• Горянський Євген Костянтинович (1867—1951) — український та російський співак (ліричний тенор).
• Герой Радянського Союзу М. С. Лебедєв.
• Женжеруха Володимир Михайлович (1972—2014) — прапорщик, інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу військової частини А1414 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Загинув біля смт Георгіївка під Луганськом.
• Степовик Олександр Васильович (1972—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Працювали:

• Артамонова Віра Климівна (1925—2016) — лікар, завідувала дільничою лікарнею; письменниця.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Юрківка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Означення у Вікісловнику?
	Теми у Вікіджерелах?

• Бурій, В. Ватутінська ОТГ: Юрківка / Валерій Бурій // Місто робітниче: громадсько-політична газета Ватутінської громади. - 2021. - 29 січня. - С. 2.: фото. - (Вивчаємо громаду).
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Мірошниченко К. Юрківка //Шевченків край. — 1995. — 11, 14, 21 жовт., 1, 11, 23 листоп., 2, 9, 13 груд.