Журжинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Журжинці.

Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 11 сільських громад. Населення — 8183 особи (4091 чоловічої статі та 4092 — жіночої), 1074 дворових господарства^[1].

Поселення волості:

• Журжинці — колишнє власницьке село за 40 верст від повітового міста, 2133 особи, 257 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. За 8 верст — цегельний завод. За 8 верст — кісткопальний і бурякоцукровий завод із механічними майстернями.
• Гута — колишнє власницьке село, 355 осіб, 48 дворів, кладовище, православна церква, школа.
• Почапинці — колишнє власницьке село, 1180 осіб, 181 двір, православна церква, школа, лікарня, 2 постоялих будинки.
• Хижинці — колишнє власницьке село, 1440 осіб, 193 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
• Шестеринці — колишнє власницьке село, 1083 особи, 160 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Щербашинці — колишнє власницьке село, 1380 осіб, 189 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний млин.

Старшинами волості були:

• 1909—1912 роках — Георгій Павлович Балденко^[2],^[3],^[4];
• 1913—1915 роках — Матвій Степанович Бутенко^[5],^[6].

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.