Юр'єв Зіновій Юрійович
рос. Юрьев Зиновий Юрьевич
Ім'я при народженні	Зяма Юдович Грінман
Псевдонім	Зіновій Юр'єв
Народився	1 липня 1925(1925-07-01) Чашники, Vitebsk Okrugd, Білоруська РСР, СРСР
Помер	22 червня 2020(2020-06-22) (94 роки) Москва
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	єврей
Діяльність	прозаїк, журналіст
Сфера роботи	літературна діяльністьd[1], наукова фантастика[1], satirical literatured[1] і науково-фантастична літератураd[1]
Мова творів	російська
Роки активності	1964–2020
Напрямок	проза
Жанр	фантастична повість, роман, оповідання
Magnum opus	Повна переробка
Діти	Юр'єв Михайло Зіновійович
Премії	«Аеліта» (1982)

|Ukrcenter=

Зино́вій Ю́рійович Ю́р'єв (рос. Зино́вий Ю́рьевич Ю́рьев, при народженні Зяма Юдович Гринман, 1 липня 1925(19250701), Чашники — 22 червня 2020, Москва^[2]) — російський письменник-фантаст та журналіст.

Зяма Грінман народився 1 липня 1925 року в містечку Чашники в Білорусі. У 1942—1946 роках майбутній письменник проходив службу в Радянській Армії. Після демобілізації Зяма Грінман закінчив Московський інститут іноземних мов. Після закінчення інституту він працював учителем англійської мови в школі та в технікумі. Пізніше вже під псевдонімом «Зиновій Юр'єв» розпочав працювати у всесоюзному сатиричному журналі «Крокодил». У цьому журналі Зиновій Юр'єв розпочав публікуватися у 1952 році, початково як сатирик та памфлетист. Перший свій фантастичний твір — повість «Фінансист рачки» — письменник опублікував у 1964 році в журналі «Смена». Більшу частину творчості Юр'єва складають романи-памфлети, присвячені розвінчуванню так званої «західної пропаганди» (зокрема, «Повна переробка», «Позов», «Біле зілля»), частина його творів присвячена контакту з іншими цивілізаціями («Повелитель еллів», «Дарую вам пам'ять»), деякі твори присвячені також проблемі клонування людини («Людина під копірку»). У останні роки існування СРСР творчість письменника була частково спрямована на критику існуючого в СРСР ладу, зокрема це помітно в романі «Бета Сім при ближчому розгляді», частково помітно також в пізніших версіях роману «Чорний Яша». У романі «Далекі родичі» письменник на фоні фантастичного сюжету критикує порядки в радянському будинку пристарілих. Узагалі Юр'єв був досить продуктивним письменником, проте швидко досяг свого рівня, і в його пізніших творах містяться елементи самоповтору.

Після розпаду СРСР Зиновій Юр'єв не сприйняв нову російську дійсність, і на тривалий час відійшов від фантастики. Тривалий час він займався підприємницькою діяльністю — разом із дружиною видавав англомовний журнал «Путівник Росією». З початку ХХІ століття повернувся до фантастики, видав ще кілька романів «Брат мій, ящер», «Чуже тіло», «Ангел смерті подає у відставку», «Провидець».

У творчому доробку Зиновія Юр'єва є також книга про відомого хокеїста Валерія Харламова «Форвард № 17», написана у співавторстві із відомим спортивним журналістом Володимиром Дворцовим. Зиновій Юр'єв є також автором сценарію до фільму «Ідеальний злочин», а також неопублікованих кіносценаріїв «72 градуси нижче нуля», «П'ятдесят на п'ятдесят», «Така жорстока гра — хокей».

Зиновій Юр'єв одружений, його дружина журналіст. Його син, Михайло Зиновійович Юр'єв (1959—2019) був відомим російським підприємцем, був також депутатом Державної думи Росії та пізніше заступником її голови у 1995—1999 роках.^[3]

• 1973 «Белое снадобье»
• 1975 «Полная переделка»
• 1977 «Быстрые сны»
• 1978 «Чёрный Яша»
• 1980 «Дарю вам память»
• 1982 « Иск»
• 1988 «Повелитель эллов»
• 1990 «Бета Семь при ближайшем рассмотрении»
• 2008 «Брат мой, ящер»
• 2011 «Чужое тело»
• 2012 «Ангел смерти подаёт в отставку»
• 2012 «Предсказатель»

• 1964 «Финансист на четвереньках»
• 1965 «Звук чужих мыслей»
• 1966 «Башня мозга»
• 1967 «Альфа и омега»
• 1970 «Рука Кассандры»
• 1971 «Кукла в бидоне»
• 1973 «Человек под копирку»
• 1976 «Быстрые сны»
• 1984 «Беседы с королем Цурри-Эшем двести десятым»
• 1984 «Часы без пружины»
• 1985 «Тонкий голосок безымянного цветка»
• 1991 «Дальние родственники»
• 2007 «Смертельное бессмертие»

Зіновій Юр'єв був лауреатом премії «Аеліта» у 1982 році та премії «Великий Роскон» (2007).

• Біографія на people.su
• Зіновій Юр'єв на сайті fantlab.ru (рос.)
• Зіновій Юр'єв на livelib.ru (рос.)
• Зіновій Юр'єв на сайті publ.lib.ru (рос.)
• Зіновій Юр'єв на loveread.ec (рос.)