Шульгинська волость | ||||
Центр | Шульгинка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 30 773 (1885) | |||
Населення | 11 109 осіб (1885) | |||
Густота | 33 осіб / км² | |||
Шульгинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Шульгинка.
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11 109 осіб (5513 чоловічої статі та 5596 — жіночої), 1864 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 25105 | 22184 |
Приватної власності | 997 | 240 |
Казенної власності | 4391 | 3697 |
Іншої власності | 280 | 203 |
Загалом | 30773 | 26324 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Шульгинка — колишня державна слобода при річці Айдар за 15 верст від повітового міста, 3948 осіб, 775 дворових господарств, 2 православні церкви, лавка, 3 ярмарки на рік.
- Байдівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 2080 осіб, 314 дворових господарств, православна церква, щорічний ярмарок.
- Кам'яне (Кам'янка) — колишнє державне село, 691 особа, 118 дворових господарств.
- Лозове — колишнє державне село при річці Айдар, 776 осіб, 129 дворових господарств.
- Половинкина (Толоківка) — колишня державна слобода при річці Айдар, 1993 особи, 251 дворове господарство, православна церква.
- Татаринкове — колишнє державне село при річці Айдар, 761 особа, 117 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- село Шульгинське — 8169 мешканців;
- село Байдівське — 3311 мешканців;
- село Половинкине — 3373 мешканці;
- село Титарівка — 1452 мешканці;
- село Лозівська — 1317 мешканців;
- село Кам'янка — 1117 мешканців.
Старшиною волості був Олексій Арсенович Євонов, волосним писарем — Микола Костянтинович Комисовський, головою волосного суду — Трохим Іванович Лугайський.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |