| Великочернігівська волость | ||||
| Центр | Велика Чернігівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 492 (1885) | |||
| Населення | 7187 осіб (1885) | |||
| Густота | 45.4 осіб / км² | |||
Великочернігівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Велика Чернігівка.
Станом на 1885 рік складалася з 2 поселень, 3 сільських громад. Населення — 7187 осіб (3560 чоловічої статі та 3627 — жіночої), 829 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 14391 | 12328 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 101 | 100 |
| Загалом | 14492 | 12428 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Велика Чернігівка — колишня державна слобода при річці Ковсуг за 50 верст від повітового міста, 3727 осіб, 364 дворових господарства, православна церква, каплиця, школа, поштова станція, 2 лавки.
- Богданівка — колишня державна слобода при річці Ковсуг, 1188 осіб, 276 дворових господарств, каплиця.
- Лашинівка — колишня державна слобода при річці Ковсуг, 1272 особи, 189 дворових господарств, православна церква, щорічний ярмарок.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Велика Чернігівка — 4798 мешканців;
- слобода Лашинівка — 1814 мешканців;
- слобода Нижньобогданівка — 2347 мешканців;
- слобода Верхньобогданівка — 1661 мешканець.
Старшиною волості був Гордій Трохимович Толмачов, волосним писарем — Павло Степанович Дудников, головою волосного суду — Олексій Карпович Родіонов.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
