Олександр Олександрович Шаховськой | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 24 квітня (5 травня) 1777 ![]() Єльнінський повіт, Смоленське намісництво, Російська імперія або Q4080889?, Q4084091?, Глінковський район, Смоленська область ![]() | |||
Помер | 22 січня (3 лютого) 1846 (68 років) ![]() Москва, Російська імперія[1] ![]() | |||
Поховання | Цвинтар Новодівочого маонастиря | |||
Громадянство | ![]() | |||
Діяльність |
| |||
Alma mater | Шляхетний пансіон при Московському університеті | |||
Знання мов | російська[2] ![]() | |||
Роки активності | з 1802 | |||
Рід | House of Shakhovskoyd ![]() | |||
Батько | Q116877618? ![]() | |||
Мати | Q116877629? ![]() | |||
Автограф | ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Шаховсько́й (24 квітня 1777 , Смоленська губернія, Російська імперія — 22 січня 1846, Москва, Російська імперія) — князь, російський письменник, драматург і театральний діяч, академік РАН (1810).
Біографія
О. О. Шаховськой народився 24 квітня 1777 року в Смоленській губернії.
Закінчив повний курс Шляхетного пансіону при Московському університеті — навчального закладу для хлопчиків з богатих сімей.
Є автором понад 100 театральних творів, зокрема маловартісних водевілів з українського життя: «Актер у себя на родине», «Украинская невеста» і найпоширеніший «Козак-стихотворец»[3] (1812), що затримався в репертуарі тогочасних театрів понад 50 років. Його повість «Маруся, малороссийская Сафо» була опублікована в збірнику «Сто русских литераторов» 1839 р.[4] Очевидно, при створенні повісті автор брав до уваги фольклорні, різної міри історичної достовірності джерела, в тому числі пісню «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці». Сюжетні мотиви, пов'язані з цим фольклорно-історичним комплексом, знайшли відбиття в творчості, крім В. Самійленка, багатьох українських письменників — К. Тополі, В. Александрова, Г. Бораковського, О. Кобилянської, І. Хоменка, Л. Забашти, Л. Костенко та інших.
З гострою критикою проти спотворення української мови та звичаїв у його водевілях виступив журнал «Український вісник».
Помер 22 січня 1846 року. Похований на кладовищі Новодівочого монастиря.
Література
- Шаховський Олександер (1777—1846) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Примітки
- ↑ Шаховской Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Козакъ стихотворецъ, Анекдотическая опера водевиль въ одномь дѣйствіи // Сочиненіє Князя А. А. Шаховскаго. — СПб., въ Типографіи императорскаго театра 1815 года. — 73 с.
- ↑ Маруся, малороссийская Сафо / Сто русских литераторов. Издание книгопродавца А. Смирдина. Том первый. — Санктпетербург: в тип. Александра Смирдина, — 1839. — С. 771—830.
Посилання
- Шаховськой Олександр Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 832.
- Шаховський кн. Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2073. — 1000 екз.
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |