| Чорнорудська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР
| ||
| Область | Бердичівська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Вчорайшенський район Ружинський район Попільнянський район | ||
| Адм. центр | с. Чорнорудка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 2018 року | ||
| Код КОАТУУ | 1825286800 | ||
| Облікова картка | Чорнорудська сільська рада | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 16 | ||
| Голова ради | Гутівський Олександр Володимирович | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 61,057 км² | ||
| Населення | 1005 | ||
| Густота | 16,46 осіб/км² | ||
| Населені пункти | с. Чорнорудка | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Миру, 47, с. Чорнорудка, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13620 | ||
| |||
Чорнорудська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Вчорайшенському (Бровківському), Ружинському і Попільнянському районах Бердичівської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Чорнорудка.
Населені пункти
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Чорнорудка
Населення
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 3 128 осіб, з них за статтю: чоловіків — 1 501, жінок — 1 627, етнічний склад: українців — 2 910, росіян — 18, євреїв — 22, поляків — 174, інших — 4. Кількість господарств — 746, з них несільського типу — 41[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 209 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 005 осіб[2].
Склад ради
Рада складалася з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Іщук Анатолій Олексійович | Сільський голова, 1944 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Гутівський Олександр Володимирович | Сільський голова, 1962 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]
Історія
Створена 1923 року в с. Чорнорудка Малочернявської волості Бердичівського повіту Київської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні ради значилися призавгосп Дзвиняче (згодом — Звиняче), лісові сторожки Дубина, Ізабелина, виселок Тарасівка, присілок Чорнорудка та залізнична станція Чорнорудка. З 1930 років на базі вис. Тарасівка, прис. Чорнорудка та селища зал. станції Чорнорудка утворено селище радгоспу Стаханівський. На 1 жовтня 1941 року лісові сторожки Дубина та Ізабелина не перебували на обліку населених пунктів[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Вчорайшенського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Чорнорудка та хутори Звиняче і Стахановський (згодом — Жовтневе)[5].
11 січня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 2 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі сільських рад в районах області», підпорядковано с. Мала Чернявка та х. Вербівка (згодом — Першотравневе) ліквідованої Малочернявської сільської ради Ружинського району. 10 березня 1966 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 126 «Про утворення сільських рад та зміну в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», с. Мала Чернявка і с-ще Першотравневе передані до складу відновленої Малочернявської сільської ради Ружинського району[[4].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ружинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Жовтневе, Чорнорудка та с-ще Звиняче[6].
25 квітня 1995 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, с. Жовтневе та с-ще Звиняче передані до складу новоутвореної Жовтневої сільської ради Ружинського району[7].
31 липня 2018 року територія та населені пункти ради увійшли до складу новоствореної Вчорайшенської сільської територіальної громади Ружинського району Житомирської області[8].
Входила до складу Вчорайшенського (Бровківського, 7.03.1923 р., 13.02.1935 р.), Ружинського (5.02.1931 р., 28.11.1957 р., 4.01.1965 р.) та Попільнянського (30.12.1962 р.) районів[4].
Примітки
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 36. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 126, 270, 277, 295, 564, 584. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 168. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 151. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 12 червня 2021.
