|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Чичерін Борис Миколайович
рос. Чиче́рин Бори́с Никола́евич
Б. М. Чичерін
Народився	26 травня (7 червня) 1828(1828-06-07) с. Караул Кирсанівський повіт Тамбовської губернії
Помер	3 (16) лютого 1904(1904-02-16) (75 років) с. Караул Кирсанівський повіт Тамбовської губернії
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	філософ, історик, професор, constitutional lawyer, правник, політик
Alma mater	Московський університет
Галузь	Філософія права
Заклад	Імператорський Московський університетd МДУ
Посада	мер Москвиd
Членство	Петербурзька академія наук
Рід	House of Chicherind
Батько	Q109335383?
Мати	Q109335414?
Нагороди
Чичерін Борис Миколайович у Вікісховищі

Чиче́рін Бори́с Микола́йович (26 травня (7 червня) 1828, с. Караул Кирсанівського повіту Тамбовської губ. — 03 (16) лютого 1904, там само) — російський філософ права гегельянського напряму, один з провідних теоретиків лібералізації Росії, історик. Почесний член Петербурзької АН (1893). Дядько радянського дипломата Г. Чичеріна.

Походив зі старовинного дворянського роду Чичеріних.

Протягом 1845–1849 pp. Б. М. Чичерін навчався у Московському університеті. Він слухав лекції видатних професорів Т. М. Грановського, М. І. Крилова, С. М. Соловйова, К. Д. Кавеліна, П. М. Кудрявцева та інших.

Ліберальний світогляд вироблявся у нього не тільки на підставі університетських лекцій, але головним чином завдяки особистому контакту з професорами, який був дуже тісним. Остаточно світогляд Б. М. Чичеріна сформувалось під час його трирічної подорожі Західною Європою.

Після захисту магістерської дисертації (1857 р.) викладав у Московському університеті (1861–1868), де очолював кафедру державного права юридичного факультету^[1]. У 1882—83 рр. Б. М. Чичерін був московським міським головою^[2].

Чичерін зазначав, що встановленню державної влади в Росії:

значно сприяло татарське панування, яке, підкоряючи народ зовнішньому ярму, привчало його до покори. Немає сумніву, що, з одного боку, воно відбилося невигідно на народному характері, залишивши по собі рабські поняття і звички. Навряд чи без татарського ярма державне підданство могло розвинутися у формі холопства. На Заході підданські відносини будувалися за типом Римської імперії, в якій, при всій необмеженості влади монарха, панували поняття, засновані на державних засадах. У Росії зразком служила східна деспотія. Елемент права, і без того слабо розвинений, повинен був зовсім зникнути з політичної галузі, поступаючись місцем безмежній основі влади. Найсуттєвіше право західних станів, те, яке стало головною пружиною розвитку представницьких установ, згода на стягування податків, не могло виробитися в землі, яка звикла платити данину за наказом татарського хана. Якщо в Росії існували зачатки політичної свободи, то панування татар повинно було їх заглушити. Але, з іншого боку, це саме панування найбільше сприяло встановленню єдиної, сильної центральної влади, без якої російське суспільство не могло обійтися, яка зробила Росію тим, чим вона є.

Держава - є вища сфера співжиття, вищий прояв народності в суспільній сфері. У ній невизначена народність, яка виявляється переважно в єдності мови, збирається в єдине тіло, отримує єдину вітчизну, стає народом.

• Чичерин Б. Н. История политических учений: [в 5-ти т.]. — Т.1 — 5. — М.: Грачева и К°, 1869–1902. (також: Чичерин Б. Н. История политических учений. В 3-х тт. / Подготовка текста, вступ. ст. и коммент. И. И. Евлампиева. — С-Пб: РХГА, 2006.)
• Чичерин Б. Н. Курс государственной науки: [в 3-х ч.]. Ч.1 — 3. — М.: Кушнерев и К°, 1894–1898.
• Чичерин Б. Н. О народном представительстве: Монография. — М.: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1899. — 810 с. (докторська дис.)
• Чичерин Б. Н. Новейшие публицисты. Токвилль // Отечественные записки. — 1857. — № 53. — С. 501–582.
• Чичерин Б. Н. Областные учреждения России в XVII веке. — М.,1856 (магістерська дис.)
• Чичерин Б. Н. Философия права. — М.: Типо-литография Товарищества И. Н. Кушнерев, 1900.— 344 с. (також: Чичерин Б. Н. Философия права. — С-Пб.: Наука, 1998.)
• Чичерин Б. Н. Политические мыслители древнего и нового мира. Учеб. пособие для юрид. спец. вузов. — СПб.: Лань, 1999. — 333 с.
• Чичерин Б. H. Политические мыслители древнего и нового мира. — М.: Гардарики, 2001. — 336 с.
• Чичерин Б. Н. Собственность и государство. В 2-х тт. — М., 1882–1883 (СПб: Изд-во РХГА , 2005. — 824 с.)
• Чичерин Б. Н. Общее государственное право; ред., предисл. В. А. Томсинов; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова (юрид. фак.). — М.: Зерцало, 2006. — 536 с. — (Русское юридическое наследие).
• Чичерин Б. Н. Воспоминания. В 2-х тт. / предисл., примеч. С. В. Бахрушин. — М.: Изд-во им. Сабашниковых, 2010.

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

• Зінченко О. В. Б. М. Чичерін — провідний теоретик лібералізації Росії (друга половина ХІХ — початок ХХ століть): монографія. — Х.: НТМТ, 2010. — 136 с.
• Шереметев П. С. Памяти Бориса Николаевича Чичерина. — М., 1904.
• Трубецкой Е. Н. Учение Б. Н. Чичерина о сущности и смысле права // Вопросы философии и психологии.- 1905. — Кн. 80. — С. 353–381.
• Алексеев Н. Н. Русский гегельянец Борис Николаевич Чичерин // Логос. Кн. 1. — М., 1911
• Гульбинский И. Б. Н. Чичерин. — М., 1914.
• Величко А. М. Учение Б. Н. Чичерина о праве и государстве: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 — Теория права и государства ; История права и государства; История политических и правовых учений; Санкт-Петербургский государственный университет. — СПб.,1995. — 25 с.
• Боровинская Л. С. Борис Николаевич Чичерин в истории политической мысли России. Автореф. дис. … канд. полит. наук. — С.- Пб., 1998. — 24 c.
• Кузнецова И. О. Социально-политические взгляды Б. Н. Чичерина. Дисс. на соиск. учен. степ. канд. социол. наук. — Саратов, 1998.
• Захаров А. В. Государственно-правовые воззрения Б. Н. Чичерина: автореф. дис. канд. юрид. наук. — Тамбов, 2001.
• Фишер С. И. Философия права Б. Н. Чичерина: автореф. дис. канд. филос. наук. — М., 2003.
• Добрина Н. А. Социологические воззрения Б. Н. Чичерина на правовую государственность: автореф. дис. канд. социол. наук. — Саратов, 2006.
• Емельянов Б. В. Б. Н. Чичерин. — Екатеринбург, 2003.
• Криницкая Г. С. Историческая концепция Б. Н. Чичерина. — Томск, 2001.
• Секиринский С. С. Борис Николаевич Чичерин // Российские либералы: Сб. ст. / под ред. Б. С. Итенберга и В. В. Шелохаева. — М.: «Российская политическая энциклопедия» РОССПЭН, 2001. — С. 85-113.
• Березко В. Э. Конституционно-правовые взгляды Б. Н. Чичерина: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 — Теория и история права и государства ; История правовых учений. — М., 2003. — 26 с.
• Чижевский Д. И. Б. Н. Чичерин // Д. И. Чижевский. Гегель в России. — СПб., 2007.
• Чижков С. Л. Идейная эволюция Бориса Николаевича Чичерина. — М.: Новая юстиция. 2008. — 122 с.
• Грязнова Т. Е. Теория демократического прогресса Б. Н. Чичерина // Научный вестник Омской академии МВД России. — 2010. — № 1. — С. 33-41.
• Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37.

• Чичерін Борис Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 799.
• Чичерін Б.М. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 411. — ISBN 966-7492-06-0.

Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.