Згідно з регламентом турніру команди-учасниці чемпіонату мали оголосити склади з 30 гравців за місяць до початку змагань, тобто 11 травня. Крім учасників фіналу Ліги чемпіонів УЄФА, всі гравці з цього списку відпочивали з 17 до 23 травня. Остаточні списки з 23 гравців (включаючи трьох воротарів) мали бути оголошені до 1 червня[1]. За 24 години до першого зіграного матчу команди мають право замінити травмованого гравця іншим (не обов'язково з початкового складу)[2].
Вік та кількість ігор за збірну футболістів і тренерів вказано станом на початок чемпіонату — 11 червня2010 року.
У складах збірних та таблицях представництва гравців за клубами футболісти зараховуються до тих команд, за які вони грали на момент початку чемпіонату, незалежно від статусу їх контракту (оренда або перехід до іншого клубу після завершення турніру). Курсивом виділені клуби та чемпіонати, які не представили жодного гравця до національної збірної.
Англія, Німеччина і Італія укомплектовані виключно гравцями власних ліг. Нігерія не має у своєму складі жодного представника національної ліги.
Росія, Туреччина і Шотландія не пройшли у фінальний турнір, однак їхні національні ліги представляють 14, 14 і 10 гравців відповідно. Всього у фінальний турнір делегували своїх гравців 52 національні ліги.
1 Аргентина, Парагвай та Уругвай прийматимуть матчі-відкриття ·2 Титул чемпіона, за регламентом, розігрувався в груповому турнірі, стаття про вирішальний матч з огляду на результати турніру.