Тьягу Сілва
Особисті дані
Повне ім'я	порт. Thiago Emiliano da Silva
Народження	22 вересня 1984(1984-09-22)[1][2] (40 років)
	Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст	181 см
Вага	79 кг
Громадянство	Бразилія[3]
Позиція	центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Флуміненсе»
Номер	6
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2002–2003 «Педрабранка» 25 (2) 2003–2004 «Жувентуде» 28 (3) 2004–2005 «Порту Б» 14 (0) 2005–2006 →  «Динамо» (Москва) 0 (0) 2006–2009 «Флуміненсе» 81 (6) 2009–2012 «Мілан» 93 (5) 2012–2020 «ПСЖ» 204 (9) 2020–2024 «Челсі» 113 (8) 2024– «Флуміненсе» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2008–2012 Бразилія (ол.) 8 (0) 2008– Бразилія 113 (7)
Звання, нагороди
Нагороди	Samba Gold (2011) Samba Gold (2012) Samba Gold (2013)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 15 квітня 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 10 грудня 2022.
Тьягу Сілва у Вікісховищі

Тьягу Еміліа́ну да Сі́лва, відоміший як Тьягу Сілва (нар. 22 вересня, 1984, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — бразильський футболіст, центральний захисник збірної Бразилії та «Флуміненсе».

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Жувентуде», в якій того року взяв участь у 28 матчах чемпіонату.

Зацікавив скаутів португальського «Порту» і 2004 року приєднався до цього клубу за 2,5 мільйони євро. Провівши 14 матчів за другу команду клубу з Порту, на початку 2005 року був відданий для отримання ігрової практики в оренду до московського «Динамо». Проте у московській команді так й не дебютував, оскільки під час медичного огляду в нього було діагностовано туберкульоз^[4].

Після шестимісячного курсу лікування і ще пів року відновлення гравець, який збирався завершити кар'єру, отримав запрошення від свого колишнього тренера у «Жувентуде» Іво Вортманна приєднатися до його нової команди, «Флуміненсе». 14 січня 2006 року було оголошено про перехід Тьягу з «Порту» до цього бразильського клубу. За три роки у «Флуміненсе» став не лише ключовою фігурою в захисті команди, але й одним з найкращих оборонців чемпіонату Бразилії та трансферною ціллю провідних команд Європи.

Новим клубом гравця став італійський «Мілан», який сплатив за його перехід 10 мільйонів євро та уклав з ним чотирирічний контракт наприкінці 2008 року. Тьягу не міг бути відразу заявлений за міланську команду і перші пів року в Італії лише тренувався та брав участь у контрольних матчах.

Проте із початком сезону 2009/10 сформував ефективний дует у центрі захисту з досвідченим Алессандро Нестою і відразу почав демонструвати надзвичайно високий рівень надійності гри в обороні й отримувати захоплені коментарі від тренерів, партнерів по команді та преси. За результатами сезону провідне італійське спортивне видання La Gazzetta dello Sport назвало Тьягу третім у рейтингу найкращих центральних захисників Серії A^[5].

Наступного сезону став одним з важливих авторів тріумфу «Мілана» в національному чемпіонаті. Його особистий внесок у здобуття «скудетто» був високо оцінений усіма — уболівальниками, спортивними ЗМІ та колегами-футболістами. Дві третини вболівальників «Мілана» проголосували саме за нього в опитуванні щодо «Гравця сезону» у клубі^[6], La Gazzetta dello Sport визнала його Гравцем сезону в Серії A^[7], він також став найкращим захисником сезону в італійському футболі за версіями італійської преси й гравців^[8][9]. Наприкінці сезону бразилець уклав новий контракт з міланським клубом до червня 2016 року.

В сезоні 2011/12 був змушений пропустити декілька його відрізків через травми, які лише підкреслили його важливість для команди — з ним у складі «Мілан» здобував того сезону у середньому 2,37 очка за гру, а під час його відновлення від пошкоджень — лише 2,09 очки^[10]. Попри пропущену частину сезону, а також програш «Мілана» у боротьбі за чемпіонство «Ювентусу», тогорічні виступи Тьягу були також високо оцінені, зокрема включенням до символічної збірної сезону Серії A, в якій він склав пару центральних захисників з лідером захисту туринського клубу Андреа Барцальї^[11].

Захисник, що з року в рік демонстрував стабільно високий рівень гри в одній з найсильніших футбольних ліг світу, викликав інтерес з боку найбагатших клубів. Найбільш предметну зацікавленість у послугах Сілви мав французький грант «Парі Сен-Жермен», чий спортивний директор бразилець Леонардо особливо наполягав на підписанні свого земляка, з яким він встиг попрацювати протягом його першого сезону в «Мілані», очолюючи тренерський штаб італійської команди. Перша інформація про можливий перехід Сілви з «Мілана» до «ПСЖ» з'явилася у середині червня 2012 року і протягом наступного місяця то підтверджувалася, то спростовувалися представниками обох клубів, доки 14 липня про трансфер не було оголошено офіційно. За неофіційними даними перехід Сілви до паризького клубу обійшовся останньому у 42 мільйони євро, що зробило бразильця найдорожчим захисником в історії футбольних трансферів.

Враховуючи статус новачка як «найсильнішого захисника світового футболу» (за визначенням менеджменту «ПСЖ»), його місце у стартовому складі парижан не піддавалося сумніву. Проте дебют у французькій команді був відтермінований травмою, яку гравець отримав ще до трансферу і яку продовжував заліковувати на початку свого першого сезону в ній. Врешті-решт дебютував за «Парі Сен-Жермен» 18 вересня 2012 року у грі групового етапу Ліги чемпіонів проти київського «Динамо» (перемога 4:1), в якій не лише успішно виконав оборонні функції, але й став автором другого голу у ворота киян.

Загалом від самого початку виступів у Франції почав виправдовувати видані при його переході аванси, регулярно отримуючи індивідуальні нагороди як найкращий гравець або найкращий захисник у різноманітних опитуваннях і рейтингах. Починаючи зі свого першого сезону у «ПСЖ», незмінно включається до символічної збірної сезону, що обирається Національним союзом професійних футболістів Франції. Після сезону 2016/17 став, разом з партнером по команді, італійським півзахисником Марко Верратті, першим, кого було включено до цієї символічної збірної уп'яте, до того ж поспіль. За результатами сезону 2017/18 пара гравців «ПСЖ» оновила своє досягнення, обравшись до цієї команди найкращих гравців Ліги 1 ушосте поспіль.

У складі олімпійської збірної Бразилії був учасником олімпійських футбольних турнірів 2008 і 2012 років, здобувши відповідно бронзові та срібні олімпійські нагороди.

Невдовзі після своєї першої Олімпіади, 12 жовтня 2008 року, дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, вийшовши на заміну в другому таймі матчу відбору на чемпіонат світу 2010 року проти збірної Венесуели.

Згодом був включений до заявки бразильців для участі у фінальній частині ЧС-2010, проте залишився невикористаним запасним гравцем упродовж усієї турнірної дистанції, що тривала до поразки від нідерландців у чвертьфіналі.

Першим великим турніром для Сілви як гравця основного складу бразильської команди став Кубок Америки з футболу 2011, на якому він повністю провів на полі усі чотири матчі своєї збірної, яка не змогла подолати етап чвертьфіналів.

На домашньому для бразильців чемпіонаті світу 2014 року вже був не лише безумовним лідером оборони національної команди, але і її капітаном. Виводив господарів турніру на поле в усіх матчах групового етапу, на гру 1/8 фіналу та чвертьфінальну зустріч зі збірною Колумбії. В останній грі відкрив рахунок зустрічі, забивши гол, який урешті-решт допоміг його команді здобути перемогу з рахунком 2:1. Утім, у тій же зустрічі отримав попередження, яке стало для нього другим на турнірі й, після відхилення апеляції, унеможливило його участь у півфінальній грі проти збірної Німеччини. Цей матч, програний з розгромним рахунком 1:7 бразильцями, які у попередніх п'яти матчах турніру пропустили чотири голи, став опосередкованим свідченням ролі, яку відігравав Сілва в оборонних побудовах команди. Згодом саме відсутність капітана команди неодноразово називалася серед основних причин такого сенсаційного результату гри^[12][13][14]. Утім повернення Сілви до складу збірної не дозволило їй добитися позитивного результату в останній грі чемпіонату, якою для неї став матч за третє місце, що завершився поразкою 0:3 від збірної Нідерландів.

Наступного року був учасником Кубка Америки 2015 в Аргентині, де взяв участь у двох матчах групового етапу, зокрема відкривши рахунок у грі проти Венесуели (2:1), а також у чвертьфіналі проти Парагваю, в якому став опосередкованим винуватцем поразки бразильців у післяматчевих пенальті — після його гри рукою у власному карному майданчику було призначено пенальті, реалізація якого дозволила суперникам зрівняти рахунок основного часу зустрічі (1:1).

У травні 2018 року був включений до заявки збірної Бразилії для участі у тогорічному чемпіонаті світу.

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2004	«Жувентуде»	A	28	3	КБ	1	0	-	-	-	-	-	-	29	3
2004-січ. 2005	«Порту Б»	СЛ	14	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	14	0
2005	«Динамо» М	ПЛ	0	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0	0
2006	«Флуміненсе»	ЛК+A	4+31	0	КБ	8	0	ПК	4	0	-	-	-	47	0
2007		ЛК+A	11+30	0+5	КБ	12	3	-	-	-	-	-	-	53	8
2008		ЛК+A	14+20	3+1	-	-	-	КЛ	12	2	-	-	-	46	6
Усього за «Флуміненсе»			29+81	3+6		20	3		16	2		-	-	146	14
2009–10	«Мілан»	A	33	2	КІ	0	0	ЛЧ	7	0	-	-	-	40	2
2010–11		A	33	1	КІ	3	0	ЛЧ	6	0	-	-	-	42	1
2011–12		A	27	2	КІ	2	0	ЛЧ	7	1	СІ	1	0	37	3
Усього за «Мілан»			93	5		5	0		20	1		1	0	119	6
2012–13	«ПСЖ»	Л1	22	0	КФ+КЛ	1+2	0+1	ЛЧ	9	2	-	-	-	34	3
2013–14		Л1	28	3	КФ+КЛ	2+4	0	ЛЧ	7	0	СФ	1	0	42	3
2014–15		Л1	26	1	КФ+КЛ	5+3	0	ЛЧ	6	1	СФ	0	0	40	2
2015–16		Л1	30	1	КФ+КЛ	4+2	0	ЛЧ	9	0	СФ	1	0	46	1
2016–17		Л1	27	3	КФ+КЛ	3+3	1+2	ЛЧ	7	0	СФ	0	0	40	6
2017–18		Л1	24	1	КФ+КЛ	3+2	0+0	ЛЧ	6	0	СФ	1	0	36	0
2018–19		Л1	25	0	КФ+КЛ	4+2	0+0	ЛЧ	7	0	СФ	1	0	39	0
2019–20		Л1	21	0	КФ+КЛ	3+1	1+0	ЛЧ	9	0	СФ	1	0	33	1
Усього за «ПСЖ»			204	9		46	5		60	3		5	0	315	17
2020–21	«Челсі»	ПЛ	23	2	КА+КЛ	2+1	0	ЛЧ	8	0	-	-	-	34	2
2021–22		ПЛ	32	3	КА+КЛ	3+2	0	ЛЧ	9	0	СУ+КЧС	0+2	0	46	3
2022–23		ПЛ	10	0	КА+КЛ	0	0	ЛЧ	4	0	-	-	-	14	0
Усього за «Челсі»			65	5		8	0		21	0		2	0	94	5
Усього за кар'єру			544	33		78	8		117	6		8	0	746	48

Станом на 6 грудня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Бразилія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
12-10-2008	Сан-Крістобаль	Венесуела	0 – 4	Бразилія	Відбір до ЧС 2010	-	46'
15-10-2008	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	0 – 0	Колумбія	Відбір до ЧС 2010	-	66'
19-11-2008	Гама	Бразилія	6 – 2	Португалія	товариський матч	-
10-02-2009	Лондон	Бразилія	2 – 0	Італія	товариський матч	-	78'
14-11-2009	Доха	Бразилія	1 – 0	Англія	товариський матч	-
17-11-2009	Маскат	Оман	0 – 2	Бразилія	товариський матч	-
02-06-2010	Хараре	Зімбабве	0 – 3	Бразилія	товариський матч	-
10-08-2010	Іст-Ратерфорд	США	0 – 2	Бразилія	товариський матч	-
07-10-2010	Абу-Дабі	Бразилія	3 – 0	Іран	товариський матч	-	79'
11-10-2010	Дербі	Бразилія	2 – 0	Україна	товариський матч	-
17-11-2010	Доха	Аргентина	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-
09-02-2011	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-
27-03-2011	Лондон	Бразилія	2 – 0	Шотландія	товариський матч	-
04-06-2011	Гоянія	Бразилія	0 – 0	Нідерланди	товариський матч	-
03-07-2011	Ла-Плата	Бразилія	0 – 0	Венесуела	Копа Америка 2011 - груповий етап	-	37'
09-07-2011	Кордова	Бразилія	2 – 2	Парагвай	Копа Америка 2011 - груповий етап	-
13-07-2011	Кордова	Бразилія	4 – 2	Еквадор	Копа Америка 2011 - груповий етап	-
17-07-2011	Ла-Плата (місто)	Бразилія	0 – 0 д.ч. (0-2 п.п.)	Парагвай	Копа Америка 2011 - чвертьфінал	-
10-08-2011	Штутгарт	Німеччина	3 – 2	Бразилія	товариський матч	-
05-09-2011	Лондон	Бразилія	1 – 0	Гана	товариський матч	-
07-10-2011	Сан-Хосе	Коста-Рика	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-
11-10-2011	Торреон	Мексика	1 – 2	Бразилія	товариський матч	-
10-11-2011	Лібревіль	Габон	0 – 2	Бразилія	товариський матч	-	86'
14-11-2011	Ер-Райян	Бразилія	2 – 0	Єгипет	товариський матч	-	кап.
28-02-2012	Санкт-Галлен	Боснія і Герцеговина	1 – 2	Бразилія	товариський матч	-	кап.
26-05-2012	Гамбург	Бразилія	3 – 1	Данія	товариський матч	-	кап.
30-05-2012	Іст-Ратерфорд	США	1 – 4	Бразилія	товариський матч	1	кап.
03-06-2012	Арлінгтон	Бразилія	0 – 2	Мексика	товариський матч	-	кап. 68'
15-08-2012	Стокгольм	Швеція	0 – 3	Бразилія	товариський матч	-	кап. 40'
11-10-2012	Мальме	Бразилія	6 – 0	Ірак	товариський матч	-	кап.
16-10-2012	Вроцлав	Японія	0 – 4	Бразилія	товариський матч	-	кап.
14-11-2012	Іст-Ратерфорд	Бразилія	1 – 1	Колумбія	товариський матч	-	кап.
25-03-2013	Лондон	Бразилія	1 – 1	Росія	товариський матч	-	кап.
02-06-2013	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 2	Англія	товариський матч	-	кап.
09-06-2013	Порту-Алегрі	Бразилія	3 – 0	Франція	товариський матч	-	кап.
15-06-2013	Бразиліа	Бразилія	3 – 0	Японія	Кубок Конфедерацій	-	кап.
19-06-2013	Форталеза	Бразилія	2 – 0	Мексика	Кубок Конфедерацій	-	кап. 44'
22-06-2013	Салвадор (Бразилія)	Італія	2 – 4	Бразилія	Кубок Конфедерацій	-	кап.
26-06-2013	Белу-Оризонті	Бразилія	2 – 1	Уругвай	Кубок Конфедерацій	-	кап.
30-06-2013	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 0	Іспанія	Кубок Конфедерацій	-	кап.
14-08-2013	Базель	Швейцарія	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-	кап.
07-09-2013	Бразиліа	Бразилія	6 – 0	Австралія	товариський матч	-	кап.
10-09-2013	Фоксборо (Массачусетс)	Бразилія	3 – 1	Португалія	товариський матч	1	кап.
19-11-2013	Торонто	Бразилія	2 – 1	Чилі	товариський матч	-	кап. 74'
05-03-2014	Йоганнесбург	ПАР	0 – 5	Бразилія	товариський матч	-	кап.
06-06-2014	Сан-Паулу	Бразилія	1 – 0	Сербія	товариський матч	-	кап.
12-06-2014	Сан-Паулу	Бразилія	3 – 1	Хорватія	ЧС 2014 - груповий етап	-	кап.
17-06-2014	Форталеза	Бразилія	0 – 0	Мексика	ЧС 2014 - груповий етап	-	кап. 79'
23-06-2014	Бразиліа	Камерун	1 – 4	Бразилія	ЧС 2014 - груповий етап	-	кап.
28-06-2014	Белу-Оризонті	Бразилія	1 – 1 д.ч. (3-2 п.п.)	Чилі	ЧС 2014 - 1/8 фіналу	-	кап.
04-07-2014	Форталеза	Бразилія	2 – 1	Колумбія	ЧС 2014 - чвертьфінал	1	кап. 64'
12-07-2014	Бразиліа	Бразилія	0 – 3	Нідерланди	ЧС 2014 - матч за 3-тє місце	-	кап. 2'
18-11-2014	Відень	Австрія	1 – 2	Бразилія	товариський матч	-	28'
26-03-2015	Сен-Дені	Франція	1 – 3	Бразилія	товариський матч	-
29-03-2015	Лондон	Бразилія	1 – 0	Чилі	товариський матч	-	19'
10-06-2015	Порту-Алегрі	Бразилія	1 – 0	Гондурас	товариський матч	-	46'
17-06-2015	Сантьяго	Бразилія	0 – 1	Колумбія	Копа Америка 2015 - груповий етап	-
21-06-2015	Сантьяго	Бразилія	2 – 1	Венесуела	Копа Америка 2015 - груповий етап	1	83'
27-06-2015	Консепсьйон	Бразилія	1 – 1 (3–4 п.п.)	Парагвай	Копа Америка 2015 - чвертьфінал	-
11-11-2016	Белу-Оризонті	Бразилія	3 – 0	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-	87'
28-3-2017	Сан-Паулу	Бразилія	3 – 0	Парагвай	Відбір до ЧС 2018	-	46'
9-06-2017	Мельбурн	Бразилія	0 – 1	Аргентина	товариський матч	-
13-6-2017	Мельбурн	Австралія	0 – 4	Бразилія	товариський матч	1	78'
31-8-2017	Порту-Алегрі	Бразилія	2 – 0	Еквадор	Відбір до ЧС 2018	-	46'
5-10-2017	Ла-Пас	Болівія	0 – 0	Бразилія	Відбір до ЧС 2018	-	29'
10-11-2017	Лілль	Японія	1 – 3	Бразилія	товариський матч	-
23-3-2018	Москва	Росія	0 – 3	Бразилія	товариський матч	-	кап.
27-3-2018	Берлін	Німеччина	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-
3-06-2018	Ліверпуль	Бразилія	2 – 0	Хорватія	товариський матч	-
10-06-2018	Відень	Австрія	0 – 3	Бразилія	товариський матч	-
17-06-2018	Ростов-на-Дону	Бразилія	1 – 1	Швейцарія	ЧС 2018 - груповий етап	-
22-06-2018	Санкт-Петербург	Бразилія	2 – 0	Коста-Рика	ЧС 2018 - груповий етап	-	кап.
27-06-2018	Москва	Сербія	0 – 2	Бразилія	ЧС 2018 - груповий етап	1
2-07-2018	Самара	Бразилія	2 – 0	Мексика	ЧС 2018 - 1/8 фіналу	-	кап.
6-07-2018	Казань	Бразилія	1 – 2	Бельгія	ЧС 2018 - чвертьфінал	-
8-09-2018	Іст-Ратерфорд	США	0 – 2	Бразилія	товариський матч	-	80'
26-03-2019	Прага	Чехія	1 – 3	Бразилія	товариський матч	-
9-6-2019	Порту-Алегрі	Бразилія	7 – 0	Гондурас	товариський матч	1	77'
14-6-2019	Сан-Паулу	Бразилія	3 – 0	Болівія	Копа Америка 2019 - груповий етап	-
18-6-2019	Салвадор	Бразилія	0 – 0	Венесуела	Копа Америка 2019 - груповий етап	-
22-6-2019	Сан-Паулу	Перу	0 – 5	Бразилія	Копа Америка 2019 - груповий етап	-	78'
27-6-2019	Порту-Алегрі	Бразилія	0 – 0 (4 – 3 п.п.)	Парагвай	Копа Америка 2019 - чвертьфінал	-
2-7-2019	Белу-Оризонті	Бразилія	2 – 0	Аргентина	Копа Америка 2019 - півфінал	-
7-7-2019	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 1	Перу	Копа Америка 2019 - фінал	-	53'
7-9-2019	Маямі-Гарденс	Бразилія	2 – 2	Колумбія	товариський матч	-
10-10-2019	Сінгапур	Бразилія	1 – 1	Сенегал	товариський матч	-
13-10-2019	Сінгапур	Бразилія	1 – 1	Нігерія	товариський матч	-	90+4'
15-11-2019	Ріяд	Бразилія	0 – 1	Аргентина	товариський матч	-
9-10-2020	Сан-Паулу	Бразилія	5 – 0	Болівія	Відбір до ЧС 2022	-	кап. 59' 71'
13-10-2020	Ліма	Перу	2 – 4	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
13-11-2020	Сан-Паулу	Бразилія	1 – 0	Венесуела	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
17-11-2020	Монтевідео	Уругвай	0 – 2	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
17-6-2021	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	4 – 0	Перу	Копа Америка 2021 - груповий етап	-	кап.
23-6-2021	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 1	Колумбія	Копа Америка 2021 - груповий етап	-	кап.
2-7-2021	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Чилі	Копа Америка 2021 - чвертьфінал	-	кап.
5-7-2021	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Перу	Копа Америка 2021 - півфінал	-	кап.
10-7-2021	Ріо-де-Жанейро	Аргентина	1 – 0	Бразилія	Копа Америка 2021 - фінал	-	кап.
7-10-2021	Каракас	Венесуела	1 – 3	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
10-10-2021	Барранкілья	Колумбія	0 – 0	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-	71'
14-10-2021	Манаус	Бразилія	4 – 1	Уругвай	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
11-11-2021	Сан-Паулу	Бразилія	1 – 0	Колумбія	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
27-1-2022	Кіто	Еквадор	1 – 1	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-
1-2-2022	Белу-Оризонті	Бразилія	4 – 0	Парагвай	Відбір до ЧС 2022	-
24-3-2022	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	4 – 0	Чилі	Відбір до ЧС 2022	-	кап.
2-6-2022	Сеул	Південна Корея	1 – 5	Бразилія	товариський матч	-
6-6-2022	Токіо	Японія	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-	63'
23-9-2022	Гавр	Бразилія	3 – 0	Гана	товариський матч	-	46'
27-9-2022	Париж	Бразилія	5 – 1	Туніс	товариський матч	-
24-11-2022	Лусаїл	Бразилія	2 – 0	Сербія	ЧС 2022 - груповий етап	-
28-11-2022	Доха	Бразилія	1 – 0	Швейцарія	ЧС 2022 - груповий етап	-	кап.
5-12-2022	Доха	Бразилія	4 – 1	Південна Корея	ЧС 2022 - 1/8 фіналу	-	кап.
9-12-2022	Ер-Раян	Хорватія	1 – 1 д.ч. (4 – 2 п.п.)	Бразилія	ЧС 2022 - чвертьфінал	-	кап.
Усього		Матчів (5 місце)	113		Голів	7

Досягнення

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Бразилії: 2007
• Фіналіст Кубка Лібертадорес: 2008
• Чемпіон Італії: 2010-11
• Чемпіон Франції: 2012-13, 2013-14, 2014-15, 2015-16, 2017-18, 2018-19, 2019-20
• Володар Кубка Франції: 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2019-20
• Володар Кубка французької ліги: 2013-14, 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2019-20
• Володар Суперкубка Італії: 2011
• Володар Суперкубка Франції: 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019
• Переможець Кубка конфедерацій: 2013
• Бронзовий призер Олімпійських ігор 2008
• Срібний призер Олімпійських ігор 2012
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2020-21
• Переможець Суперкубка УЄФА: 2021
• Переможець Клубного чемпіонату світу: 2021
• Переможець Кубка Америки: 2019
• Срібний призер Кубка Америки: 2021

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
2. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
   d:Track:Q2807d:Track:Q1466106d:Track:Q719880
3. ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
   d:Track:Q113646122
4. ↑ Thiago Silva: Brazil Captain and TB Survivor. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 30 травня 2018. [Архівовано 2018-05-04 у Wayback Machine.] (англ.)
5. ↑ Milito, il Principe Sorpresa Yepes. 18 травня 2010. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 30 травня 2018. (італ.)
6. ↑ Who is AC Milan’s Player of the Season?. 10 травня 2011. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (італ.)
7. ↑ IL MURO Thiago Silva Il professore ha rianimato la difesa super. 8 травня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (італ.)
8. ↑ THIAGO SILVA WINS ARMANDO PICCHI AWARD. 15 квітня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
9. ↑ Oscar del Calcio Awards 2011 Winners. 24 січня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
10. ↑ Serie A Team of the Season 2011-12. 15 травня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
11. ↑ Gran Gala del Calcio 2012 – Winners. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
12. ↑ Brazil's defense falls apart without Thiago Silva. 8 липня 2014. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. [Архівовано 2014-07-13 у Wayback Machine.] (англ.)
13. ↑ David Luiz Must Be Held Accountable for Brazil's Embarrassing World Cup Defeat. 8 липня 2014. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
14. ↑ Brazil can't adapt without Thiago Silva. 8 липня 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тіагу Сілва

• Тіагу Сілва на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Тіагу Сілва на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Тіагу Сілва на sambafoot.com (англ.)
• Тіагу Сілва на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Тіагу Сілва на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Тіагу Сілва на сайті National-Football-Teams.com (англ.)