Франсіско Сильвела ісп. Francisco Silvela y de Le Vielleuze ![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
4 березня 1899 — 23 жовтня 1900 року | ||
Монарх: | Альфонс XIII | |
Попередник: | Пракседес Матео Сагаста | |
Наступник: | Марсело Аскаррага Палмеро | |
6 грудня 1902 — 20 липня 1903 року | ||
Попередник: | Пракседес Матео Сагаста | |
Наступник: | Раймундо Фернандес Вільяверде | |
Народження: |
15 грудня 1843[1] ![]() Мадрид, Іспанія ![]() | |
Смерть: |
29 травня 1905[1] (61 рік) ![]() Мадрид, Іспанія ![]() | |
Поховання: |
цвинтар Сан-Ісідроd[2] ![]() | |
Країна: |
![]() ![]() | |
Освіта: |
Мадридський центральний університетd ![]() | |
Партія: |
Liberal-Conservative Partyd ![]() | |
Рід: |
Q125845467? ![]() | |
Батько: |
Francisco Agustín Silvela y Blancod ![]() | |
Шлюб: |
Amalia Loring y Herediad[4] ![]() | |
Діти: |
Jorge Silvelad ![]() | |
Автограф: | ![]() | |
Дон Франсіско Сильвела-і-де Ле В'єллеусе (ісп. Francisco Silvela y de Le Vielleuze; 15 грудня 1843 — 29 травня 1905) — іспанський історик, правник, журналіст і політик, двічі очолював уряд Іспанії.
Кар'єра
1869 року був обраний до лав кортесів. Після реставрації монархії 1875 року очолював міністерство внутрішніх справ у кабінетах Кановаса дель Кастільйо та Мартінеса Кампоса, а також міністерство юстиції в кабінеті Посади Еррери.
1899 року Сильвелі було доручено формування власного уряду. Того ж року уклав договір з Німеччиною про придбання останньою іспанських колоніальних володінь у Тихому океані.
1902 року сформував другий кабінет . На виборах до кортесів у травні 1903 року здобув більшість голосів виборців, але в самому кабінеті стався розкол: з його складу вийшов міністр фінансів Вільяверде, що призвело до падіння уряду. Після цього Сильвела оголосив про вихід з політики, втім обіцянки не дотримався, хоч особливих успіхів надалі не мав.
Примітки
Джерела
- Життєпис (ісп.)