Еухеніо Монтеро Ріос ісп. Eugenio Montero Ríos | ||
| ||
---|---|---|
23 червня — 1 грудня 1905 року | ||
Монарх: | Альфонс XIII | |
Попередник: | Раймундо Фернандес Вільяверде | |
Наступник: | Сехізмундо Морет | |
Народження: |
13 листопада 1832[1][2][…] Сантьяго-де-Компостела, Іспанія | |
Смерть: |
12 травня 1914[1][2][…] (81 рік) Мадрид, Іспанія | |
Поховання: | Pazo of Lourizánd[4] і Church of our Lady of Os Praceresd[4][5] | |
Країна: | Іспанія[6] | |
Релігія: | католицтво | |
Освіта: | Університет Сантьяго-де-Компостелаd | |
Партія: | Ліберальна партіяd і Progressive Partyd | |
Діти: | Andrés Avelino Montero Villegasd і Eugenio Montero Villegasd | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Еухеніо Монтеро Ріос (ісп. Eugenio Montero Ríos; 13 листопада 1832 — 12 травня 1914) — іспанський правник, державний і політичний діяч, міністр юстиції, розвитку, голова Верховного суду, голова Сенату, голова уряду Іспанії 1905 року.
Життєпис
Вивчав право в університеті міста Сантьяго-де-Компостела. Був професором канонічного права в Ов'єдо, потім в alma mater, а пізніше — в Мадриді. 1846 року брав участь у виступах проти режиму Нарваеса.
Після революції 1868 року був обраний до лав Установчих зборів. Від січня 1870 до січня 1871 року був міністром юстиції в кабінеті Жоана Прима. На тій посаді, ведучи боротьбу за відокремлення церкви від держави, підготував закони про шлюб і реєстрацію актів цивільного стану.
Після зречення короля Амадео I 1873 року Монтеро Ріос супроводжував свого суверена до Лісабона. Після реставрації Бурбонів долучився до партії Пракседеса Матео Сагасти. В кабінетах останнього був міністром розвитку, після чого очолював Верховний суд. Ще пізніше (1892-1893) був міністром юстиції[7].
На посту голови Сенату очолював іспанську делегацію на перемовинах про мир між Іспанією та США. В результаті було підписано Паризьку мирну угоду, що ознаменувала завершення Іспансько-американської війни. Відповідно до положень тієї угоди Іспанія булла змушена відмовитись від своїх останніх колоній у Вест-Індії, Азії й Тихоокеанському регіоні.
23 червня 1905 року Монтеро Ріос сформував власний уряд, але вийшов у відставку вже на початку грудня того ж року після відмови короля покарати винуватців у нападі на редакцію каталонського сатиричного тижневика ¡Cu-Cut!.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ а б El Pueblo Gallego — Vigo: 1945. — вип. 6840. — P. 5. — ISSN 2487-5740; 9969-3267
- ↑ Вікісховище — 2004.
- ↑ https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- ↑ Ministros y miembros de organismos de gobierno. Regencias, Juntas de Gobierno, etc (1808-2000) (ісп.). Centro de Ciencias Humanas y Sociales (CCHS) del CSIC. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
Література
- Margarita Barral Martínez. Eugenio Montero Ríos: político del derecho // Dereito. — Comunidad de Galicia: Universidade de Santiago de Compostela, 2012. — Т. 1. — С. 267-286. — ISSN 1132-9947.
Посилання
- Життєпис [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)