22-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1970    Сезон 1971    1972 ►
Джекі Стюарт
Чемпіон світу
Джекі Стюарт (Tyrrell-Ford)
Кубок конструкторів
Tyrrell-Ford

Формула-1 1971 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з березня по жовтень та складався з 11 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 6 березня та закінчився на Гран-прі США 3 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джекі Стюарт. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Tyrrell-Ford.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1971 року.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Gold Leaf Team Lotus World Wide Racing	Lotus-Ford	72C 72D	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Емерсон Фіттіпальді	1–3, 5–8, 10–11
					Рейне Візель	1–5, 7–8, 10–11
					Дейв Чарльтон	4, 6
	Lotus-Pratt & Whitney	56B	Pratt & Whitney STN76 tbn		Девід Вокер	4
					Рейне Візель	6
					Емерсон Фіттіпальді	9
Scuderia Ferrari SpA SEFAC	Ferrari	312B 312B2	Ferrari 001 3.0 F12 Ferrari 001/1 3.0 F12	F	Жакі Ікс	Всі
					Клей Регаццоні	Всі
					Маріо Андретті	1–4, 7, 10–11
STP March Racing Team	March-Ford	711	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Ронні Петерсон	1–4, 6–11
					Алекс Солер-Роїг	1–5
					Нанні Ґаллі	5–6, 9–11
					Нікі Лауда	8
					Майк Б'юттлер	10
	March-Alfa Romeo	711	Alfa Romeo T33 3.0 V8		Андреа де Адаміч	1–2, 5–7, 9, 11
					Нанні Ґаллі	3–4, 7–8
					Ронні Петерсон	5
Elf Team Tyrrell	Tyrrell-Ford	001 002 003	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Джекі Стюарт	Всі
					Франсуа Север	Всі
					Пітер Ревсон	11
Bruce McLaren Motor Racing	McLaren-Ford	M19A M14A	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Денні Гальм	1–8, 10–11
					Пітер Ґетін	1–7
					Джекі Олівер	6, 8–9
Motor Racing Developments Ltd	Brabham-Ford	BT33 BT34	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Грем Гілл	Всі
					Тім Шенкен	2–11
Scribante Lucky Strike Racing	Brabham-Ford	BT33	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Дейв Чарльтон	1
Yardley Team BRM	BRM	P160 P153	BRM P142 3.0 V12	F	Педро Родрігес	1–5
					Жо Зіфферт	Всі
					Говден Генлі	Всі
					Вік Елфорд	7
					Гельмут Марко	8–11
					Пітер Ґетін	8–11
					Джордж Ітон	10
					Джон Кеннон	11
Equipe Matra Sports	Matra	MS120B	Matra MS71 3.0 V12	G	Кріс Амон	1–7, 9–11
					Жан-П'єр Бельтуаз	2–6, 10–11
Brooke Bond Oxo Team Surtees Auto Motor und Sport Team Surtees Team Surtees	Surtees-Ford	TS9 TS7	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Джон Сертіс	Всі
					Рольф Штоммелен	1–10
					Браян Редман	1
					Дерек Белл	6
					Майк Гейлвуд	9, 11
					Сем Поузі	11
					Гейс ван Леннеп	11
Frank Williams Racing Cars	March-Ford	701 711	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Анрі Пескароло	Всі
					Макс Жан	5
Ecurie Bonnier	McLaren-Ford	M7C	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Йо Бонніер	1, 7–9, 11
					Гельмут Марко	7
Team Gunston	March-Ford	701	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Джон Лав	1
	Brabham-Ford	BT26A	Ford Cosworth DFV 3.0 V8		Джекі Преторіус	1
Gene Mason Racing	March-Ford	711	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Скіп Барбер	3–4, 10–11
Stichting Autoraces Nederland	Surtees-Ford	TS7	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Гейс ван Леннеп	4
Jo Siffert Automobiles	March-Ford	701	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Франсуа Мазе	5
Clarke-Mordaunt-Guthrie Racing	March-Ford	711	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Майк Б'юттлер	6–9
Shell Arnold Team	March-Ford	701	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Жан-П'єр Жар'є	9
Jolly Club of Switzerland	Bellasi-Ford	F1 70	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Сільвіо Мозер	9
Penske-White Racing	McLaren-Ford	M19A	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Марк Доног'ю	10–11
					Девід Гоббс	11
Ecurie Evergreen	Brabham-Ford	BT33	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	G	Кріс Крафт	10–11
Pete Lovely Volkswagen Inc.	Lotus-Ford	69 Special	Ford Cosworth DFV 3.0 V8	F	Піт Лавлі	10–11
Джерело:[1]

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Південної Африки	К'яламі, Мідранд	6 березня
2	Гран-прі Іспанії	Монтжуїк, Барселона	18 квітня
3	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	23 травня
4	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	20 червня
5	Гран-прі Франції	Поль Рікар, Ле-Кастелле	4 липня
6	Гран-прі Великої Британії	Автодром Сільверстоун, Сільверстоун	17 липня
7	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	1 серпня
8	Гран-прі Австрії	Остеррайхринг, Шпільберг	15 серпня
9	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	5 вересня
10	Гран-прі Канади	Моспорт Парк, Боуменвіль	19 вересня
11	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	3 жовтня
Джерело:[2]

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Південної Африки	Джекі Стюарт	Маріо Андретті	Маріо Андретті	Ferrari	F	Звіт
2	Гран-прі Іспанії	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
3	Гран-прі Монако	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
4	Гран-прі Нідерландів	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Жакі Ікс	Ferrari	F	Звіт
5	Гран-прі Франції	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
6	Гран-прі Великої Британії	Клей Регаццоні	Джекі Стюарт	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
7	Гран-прі Німеччини	Джекі Стюарт	Франсуа Север	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
8	Гран-прі Австрії	Жо Зіфферт	Жо Зіфферт	Жо Зіфферт	BRM	F	Звіт
9	Гран-прі Італії	Кріс Амон	Анрі Пескароло	Пітер Ґетін	BRM	F	Звіт
10	Гран-прі Канади	Джекі Стюарт	Денні Гальм	Джекі Стюарт	Tyrrell-Ford	G	Звіт
11	Гран-прі США	Джекі Стюарт	Жакі Ікс	Франсуа Север	Tyrrell-Ford	G	Звіт
Джерело:[3]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і чотири найкращі результати з останніх п'яти гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Пілот ПАР ІСП МОН НІД ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки 1 Джекі Стюарт 2 1 1 11 1 1 1 Схід Схід 1 5 62 2 Ронні Петерсон 10 Схід 2 4 Схід 2 5 8 2 2 3 33 3 Франсуа Север Схід 7 Схід Схід 2 10 2 Схід 3 6 1 26 4 Жакі Ікс 8 2 3 1 Схід Схід Схід Схід Схід 8 Схід 19 5 Жо Зіфферт Схід Схід Схід 6 4 9 ДСК 1 9 9 2 19 6 Емерсон Фіттіпальді Схід Схід 5 3 3 Схід 2 8 7 НКЛ 16 7 Клей Регаццоні 3 Схід Схід 3 Схід Схід 3 Схід Схід Схід 6 13 8 Маріо Андретті 1 Схід НКВ Схід 4 13 НС 12 9 Пітер Ґетін Схід 8 Схід НКЛ 9 Схід Схід 10 1 14 9 9 10 Педро Родрігес Схід 4 9 2 Схід 9 11 Кріс Амон 5 3 Схід Схід 5 Схід Схід 6 10 12 9 12 Рейне Візель 4 НКЛ Схід ДСК 6 НКЛ 8 4 5 Схід 9 13 Денні Гальм 6 5 4 12 Схід Схід Схід Схід 4 Схід 9 14 Тім Шенкен 9 10 Схід 12 12 6 3 Схід Схід Схід 5 15 Говден Генлі Схід 10 НКВ 7 10 8 Схід Схід 5 НС 4 5 16 Марк Доног'ю 3 НС 4 17 Анрі Пескароло 11 Схід 8 НКЛ Схід 4 Схід 6 Схід НС Схід 4 18 Майк Гейлвуд 4 15 3 19 Джон Сертіс Схід 11 7 5 8 6 7 Схід Схід 11 17 3 20 Рольф Штоммелен 12 Схід 6 ДСК 11 5 10 7 НС Схід 3 21 Грем Гілл 9 Схід Схід 10 Схід Схід 9 5 Схід Схід 7 2 22 Жан-П'єр Бельтуаз 6 Схід 9 7 7 Схід 8 1 — Джекі Олівер Схід 9 7 0 — Браян Редман 7 0 — Гейс ван Леннеп 8 НС 0 — Йо Бонніер Схід НКВ НС 10 16 0 — Девід Гоббс 10 0 — Нанні Ґаллі НКВ Схід НС 11 12 12 Схід 16 Схід 0 — Гельмут Марко НС 11 Схід 12 13 0 — Андреа де Адаміч 13 Схід Схід НКЛ Схід Схід 11 0 — Вік Елфорд 11 0 — Франсуа Мазе 13 0 — Джон Кеннон 14 0 — Джордж Ітон 15 0 — Майк Б'юттлер Схід ДСК НКЛ Схід НКЛ 0 — Скіп Барбер НКВ НКЛ Схід НКЛ 0 — Піт Лавлі НКЛ НКЛ 0 — Макс Жан НКЛ 0 — Жан-П'єр Жар'є НКЛ 0 — Алекс Солер-Роїг Схід Схід НКВ Схід Схід 0 — Дейв Чарльтон Схід НС Схід 0 — Кріс Крафт НКВ Схід 0 — Джон Лав Схід 0 — Джекі Преторіус Схід 0 — Девід Вокер Схід 0 — Дерек Белл Схід 0 — Нікі Лауда Схід 0 — Сільвіо Мозер Схід 0 — Сем Поузі Схід 0 — Пітер Ревсон Схід 0 Поз. Пілот ПАР ІСП МОН НІД ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів з перших шести гонок і чотири найкращі результати з останніх п'яти гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор ПАР ІСП МОН НІД ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки[a] 1 Tyrrell-Ford 2 1 1 11 1 1 1 Схід 3 1 1 73 2 BRM Схід 4 9 2 4 8 11 1 1 9 2 36 3 Ferrari 1 2 3 1 Схід Схід 3 Схід Схід 8 6 33 4 March-Ford 10 Схід 2 4 13 2 5 (6) 2 2 3 33 (34) 5 Lotus-Ford 4 НКЛ 5 ДСК 3 3 8 2 5 НКЛ 21 6 McLaren-Ford 6 5 4 12 9 Схід Схід 9 7 3 10 10 7 Matra 5 3 Схід 9 5 7 Схід 6 10 8 9 8 Surtees-Ford 7 11 6 5 8 5 7 7 4 11 15 8 9 Brabham-Ford 9 9 10 10 12 12 6 3 Схід Схід 7 5 — Lotus-Pratt & Whitney Схід НКЛ 8 0 — March-Alfa Romeo 13 Схід НКВ Схід Схід НКЛ 12 12 Схід 11 0 — Bellasi-Ford Схід 0 Поз. Конструктор ПАР ІСП МОН НІД ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА КАН США Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло