По́ул-пози́шн (англ. pole position) або по́ул — термін, який означає першу (найвигіднішу) стартову позицію серед усіх, хто стартує у гонці.

Це місце на старті переможця кваліфікаційної сесії у кільцевих автогонках. Зазвичай це перше місце стартової решітки.

Термін прийшов із кінних перегонів, де дистанція часто розмічається стовпчиками (англ. pole). Оскільки бігова доріжка іподрому має овальну форму, а жокеї стартують у ряд, то перевагу має кінь, який стартує з позиції розташованої найближче до внутрішньої сторони овалу бігової доріжки, тобто, той що на старті стоїть найближче до стовпчиків, той, що займає поул-позишн, найкраще та найкоротше місце для бігу.

Після кожної з перших двох 15-хвилинних частин кваліфікаційної сесії вибувають по 5 найповільніших болідів. У фінальній, третій частині, змагається десять пілотів, що залишилося, при чому в їхні боліди залито таку кількість пального, з якою вони повинні стартувати наступного дня. Пілот, який покаже найкращий час на колі, стартує з поул-позишн. З 2008 року фінальну третю сесію скорочено до 10 хвилин.

У сезоні 2008 року після чотирьох гран-прі чемпіонат залишила команда «Супер Агурі» і у пелотоні залишилось лише 20 болідів. Це призвело до зміни регламенту кваліфікацій: після першої і другої кваліфікації тепер вибувають по п'ять болідів.

Поул-позишн отримував пілот, який показував найкращий результат, що отримувався із суми двох кваліфікаційних сесій: перша — у субботу з мінімальною кількістю пального у болідах, друга — у неділю зранку перед перегонами, причому та кількість пального, яка була у баках болідів, залишалась і на перегони.

Поул-позишн отримував пілот, який найшвидше проходив єдине швидке коло в суботню кваліфікацію. Та ж сама кількість пального в баках болідів при цьому залишалась і на перегони.^[1]

Володарем поул-позишн ставав пілот, який показував найшвидший час на колі протягом годинної сесії, проїхати при цьому кожному пілоту можна було не більше 12 кіл.

Кваліфікація складалася з двох годинних сесій (перша — у п'ятницю, друга — у суботу), поул-позишн отримував пілот, який показував абсолютно найкращий результат на колі за два дня змагань.

У чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP поняття володаря поул-позишну було введено з сезону 1974^[2].

З 2006 року володар поул-позишн визначається за результатами суботньої одногодинної кваліфікації. Критерій — найшвидше коло.

У 2013 році в класі MotoGP був введений новий формат проведення кваліфікації. За результатами першого дня змагань, так званої «вільної практики», гонщики діляться на 2 групи: швидші і повільніші. На другий день змагань відбуваються кваліфікаційні заїзди: спочатку стартують повільніші гонщики (група Q1), два найшвидших з них мають можливість продовжити заїзди разом з групою Q2, до якої увійшли швидші гонщики попереднього дня. Після закінчення заїздів, результати обох груп Q1 і Q2 вносяться у загальну кваліфікаційну таблицю, яка визначає позицію спортсменів на стартовій решітці у день змагань. Такий формат кваліфікації дозволяє уникнути ситуації, коли повільніші гонщики перешкоджають продемострувати найкращий результат швидшим пілотам.

(Потовщеним виділені чинні пілоти)

Місце	Гонщик	Кількість
1	Валентіно Россі	61
	Хорхе Лоренсо	61
3	Мік Дуейн	58
	Марк Маркес	58
5	Макс Б'яджі	56
6	Дані Педроса	46
7	Кейсі Стоунер	43
8	Хорхе Мартінес	42
9	Лоріс Капіроссі	41
10	Еугеніо Лаззаріні	35

• Примітка: Дані приведені після закінчення сезону 2015.

• https://web.archive.org/web/20071219233532/http://www.autotrace.ru/sport/formula_termin.php
• https://web.archive.org/web/20090319055136/http://www.f1-live.ru/F1/F1_Encyclopedia/glossary/15-P.htm
• http://www.zubehor.com.ua/f1pexplan.php^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про Формулу-1. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.