Тімоті Девід Снайдер
англ. Timothy Snyder
Тимоті Снайдер, листопад 2015
Народився	18 серпня 1969(1969-08-18) (55 років) Дейтон, Огайо, США
Країна	США
Національність	США
Діяльність	історик, письменник, літературний критик, викладач університету, політолог, науково-педагогічний працівник
Alma mater	Оксфордський університет
Галузь	історія Східної Європи
Заклад	Коледж Бейлліол Єльський університет Браунський університет (бакалавр)
Посада	Cleveringa chaird[1]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Членство	Рада з міжнародних відносин Наукове товариство імені Шевченка у США
Відомий завдяки:	Дослідження націоналізму, тоталітаризму, голокосту, праці з історії України, Польщі, Росії
У шлюбі з	Марсі Шор (з 2005)
Нагороди	Премія фундації Антоновичів (2014) Премія імені Ганни Арендт (2013) Премія імені Казімєжа Мочарського (2012) Літературна премія «Книжка Ляйпціґа» (2011)
Висловлювання у Вікіцитатах  Тімоті Снайдер у Вікісховищі

Тімоті Девід Снайдер (англ. Timothy David Snyder; нар. 18 серпня 1969, Огайо^[2]) — американський історик та письменник. Професор Єльського університету. Фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, історії України, Польщі, Росії. Займається переважно історією XX століття. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та голокосту. Дійсний член НТШ-Америка. Володіє українською мовою, вивчив за один рік^[3].

У монографії «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним» Снайдер обґрунтував тезу про те, що режими нацистської Німеччини та СРСР знищили близько 14 млн осіб на території України, Польщі, Білорусі, країн Балтії та в західних областях Росії^[4].

У 2020 році була перекладена українською фундаментальна праця для розуміння України і її ролі в сучасній світовій геополітиці «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка».^[5]

Снайдер народився 18 серпня 1969 року^[6] в Дейтоні, штат Огайо, син Крістін Гедлі Снайдер, вчительки, бухгалтерки та домогосподарки, та Естель Юджина Снайдера, ветеринарного лікаря^[7]. Закінчив середню школу в Сентервілі, отримав ступінь бакалавра мистецтв з історії та політології в Браунському університеті.

У 1987—1991 роках навчався в Браунському, а в 1991—1995 роках — в Оксфордському університеті.

Докторський ступінь здобув 1997 року в Оксфордському університеті.

Протягом 1994—1995 років працював у Національному центрі наукових досліджень (CNRS, Франція), а також у Віденському інституті наук про людину (нім. Institut für die Wissenschaften vom Menschen).

Снайдер був стипендіатом у Національному науково-дослідницькому центрі в Парижі з 1994 по 1995 рр., Інституті вищої освіти в м. Відень у 1996 р., Інституті стратегічних досліджень Оліна Гарвардського університету в 1997 р. Також був стипендіатом Академії Центру міжнародних відносин Уезерхеда при Гарвардському університеті з 1998 по 2001 рік.

Професор Єльського університету.

Його праці опубліковані англійською, польською, німецькою, російською, українською, чеською, французькою, словацькою, білоруською та іспанською мовами.

Публікувався в таких наукових часописах: «Osteuropa», «Transit», «Past & Present^[en]», «East European Politics and Societies^[en]», «Polin», «Revue des Etudes Slaves», «Критика», «Nationalism and Ethnic Politics», «Contemporary European History», «Yad Vashem Studies», «Nations and Nationalism^[en]», «Nowa Europa Wschodnia», «Il Mestiere di Storico».

Публікувався в таких загальних часописах: «International New York Times», «Times Literary Supplement», «The New York Review of Books», «The New Republic», «Eurozine», «Tygodnik Powszechny», «Prospect», «The Nation», «The Boston Globe», «Chicago Tribune», «Christian Science Monitor».

• Українська історія, російська політика, європейське майбутнє. — (пер. Олексій Панич, Роксоляна Свято) Київ: Дух і літера, 2014. — с. ISBN 978-966-378-358-1

• Чорна земля. Голокост як історія і застереження. (пер. Павло Білак, Олеся Камишникова, Тетяна Родіонова): Київ: Медуза, 2017, ISBN 9786177242252^[8]

• • ориг. видання: Black Earth: The Holocaust as History and Warning. N.Y., 2015 ISBN 9781101903452

• Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь. — (пер. Антон Котенко, Олександр Надтока) Київ: Дух і літера, 2012. — 624 с. ISBN 9789663782454

• • ориг. видання: The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus,1569–1999, Yale University Press, 2003. ISBN 978-0300105865

• Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним. — (пер. Микола Климчук, Павло Грицак): Київ: Грані-Т, 2011 ISBN 978-966-465-361-6
• Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним. — (пер. Б. Шавлов, О. Литомина, В. Жбанков): Київ: Laurus, 2018 ISBN 978-617-7313-27-3

• • ориг. видання: Bloodlands. Europe Between Hitler and Stalin. — N.Y., Basic Books/Random House, 2010. ISBN 978-0-465-00239-9

• Червоний князь. — (пер. Павло Грицак) Київ: Грані-Т, 2011. ISBN 978-966-465-352-4

• • ориг. видання: The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke, Basic Books/Random House, 2008. Times of London notable book. American Association of Ukrainan Studies prize. ISBN 978-0465018970

• Thinking the Twentieth Century (Tony Judt with Timothy Snyder) (Penguin, 2012).
• Sketches from a Secret War: A Polish Artist's Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005. Pro Historia Polonorum Prize.
• Nationalism, Marxism, and Modern Central Europe: A Biography of Kazimierz Kelles-Krauz, 1872—1905, Harvard Ukrainian Research Institute and Harvard University Press, 1997. Halecki Prize.
• The Economic Crisis of Perestroika, Council on Economic Priorities, 1991.

• Stalinism and Europe: Terror, War, and Domination, 1937—1947, forthcoming 2011, coedited with Ray Brandon.
• The Wall Around the West: State Borders and Immigration Controls in Europe and North America, Rowman and Littlefield, 2000, coedited with Peter Andreas.

• Lieven, Cambridge History of Russia;
• Brandon, Shoah in Ukraine;
• Salvatici, Confini;
• Jasiewicz, Swiat nie pożegnany;
• Pisuliński, Akcja Wisła;
• Chiari, Geschichte und Mythos der polnischen Heimatarmee;
• Müller, Memory and Power in Postwar Europe;
• King, Nations Abroad;
• Williamson, Economic Consequences of Soviet Disintegration;

• «The Causes of Ukrainian-Polish Ethnic Cleansing, 1943,» Past and Present, 179 (2003), 197—234 . 1a and 1b. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• «To Resolve the Ukrainian Problem Once and for All’: The Ethnic Cleansing of Ukrainians in Poland, 1943—1947,» Journal of Cold War Studies, Volume 1, 2 (1999), 86-120 .
• "Leben und Sterben der Juden in Wolhynien, " Osteuropa, 57, 4, (2007), 123—142 .
• «Memory of Sovereignty and Sovereignty Over Memory: Twentieth-Century Poland, Ukraine, and Lithuania» in Jan-Werner Müller, ed., Memory and Power in Postwar Europe, Cambridge: Cambridge University Press, 2002, 39-58.
• "Die Armia Krajowa aus ukrainischer Perspektive, " in Bernard Chiari and Jerzy Kochanowski, eds., Auf der Suche nach nationaler Identität: Geschichte und Mythos der polnischen Heimatarmee, Munich: Oldenbourg Verlag, 2003 .
• "A Polish Socialist For Jewish Nationality: Kazimierz Kelles-Krauz (1872—1905), " Polin: Studies in Polish Jewry, 12 (1999), 257—271 .
• "Kazimierz Kelles-Krauz (1872—1905): A pioneering scholar of modern nationalism, " Nations and Nationalism, 3, 2 (1997), 1-20.
• "The Poles: Western Aspirations, Eastern Minorities, " in Charles King and Neil Melvin, eds., Nations Abroad: Diasporas and National Identity in the Former Soviet Union, Boulder: Westview, 1998, 179—208 .
• "Soviet Monopoly, " in John Williamson, ed., Economic Consequences of Soviet Disintegration, Washington, D.C.: Institute for International Economics, 1993, 176—243 .
• "Three Endings and a Beginning: Shimon Redlich's Galicia, " on Shimon Redlich, Together and Apart In Brzezany: Poles, Jews, and Ukrainians, 1919—1945, Bloomington: Indiana University Press, 2002, in Yad Vashem Studies, 34, 2006 .
• "Pourquoi le socialisme marxist a-t-il méconnu l'importance du phénomène national? A la lumiere des enseignements que l'on peut tirer du congres de Londres (1896) de la IIe Internationale, "Revue des Études Slaves, 71, 2 (1999), 243—262 .
• «Akcja 'Wisla' a homogenicznosc polskiego spoleczenstwa.» in Jan Pisulinski et al eds, Akcja Wisla, Warsaw: Instytut Pamieci Narodowej, 2003, 49-56.

• We Should Say It. Russia Is Fascist. 19 травня 2022 року. New York Times
• «A Fascist Hero in Democratic Kiev [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]» New York Review of Books, February 24, 2010. Фашистський герой у демократичному Києві [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] Критика, Число 3–4 (149—150) Березень–Квітень, 2010
• «Holocaust: The Ignored Reality», "New York Review of Books, 16 July 2009
• «In the Shadow of Emperors and General Secretaries: On the origins of the nations of East Central Europe» («W cieniu cesaerzy i sekretarzy»), Tygodnik Powszechny, 27 July 2008, 24-25.
• «Ukraine: The Orange Revolution, with Timothy Garton Ash», New York Review of Books, 28 April 2005, 28-32.
• "War is Peace, " Prospect, Number 104, November 2004, 32-37.
• «A Legend of Freedom: Solidarity», («Legenda o wolnosci»), Tygodnik Powszechny, special edition on Solidarity, 4 September 2005 .
• «The Ethnic Cleansing of Volhynia, 1943» ("Wolyn, rok 1943), " Tygodnik Powszechny (Cracow), 11 May 2003, 1, 7.
• «Five Centuries and Eight Years: Operation Vistula and the homogeneity of Polish society» (Piec wieków i osiem lat: "«Akcja 'Wisla' a homogenicznosc polskiego spoleczenstwa»), Tygodnik Powszechny, April 2002 .
• "Poles and Czechs, Ten Years On, « Prospect, February 1999, 54-57.
• Тімоті Снайдер у статті для Politico: Щоб зрозуміти Путіна, треба читати Оруелла [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]

• 2011 р. — лауреат літературної премії „Книжка Ляйпціґа“
• 2012 р. — книжку „Криваві землі“ удостоєно історичної премії імені Казімєжа Мочарського.
• 2013 р. — Премія імені Ганни Арендт За Політичне Мислення (Фонд Гайнріха Бьолля, сенат Вільного міста Бремена) за книгу „Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним“
• 2014 р. — Премія фундації Антоновичів
• 2022 р. — Премія „Тризуб“ в категорії „Друзі України“^[9].

2011 року світ побачили два українські видання праць Тімоті Снайдера: „Червоний князь“ — переклав Павло Грицак, „Криваві землі“ — переклад Павла Грицака та Миколи Климчука (видавництво „Грані-Т“, м. Київ).

2012 року було опубліковано український переклад ще однієї книги Тімоті Снайдера — „Перетворення націй“ у перекладі Антона Котенко та Олександра Надтока.

У 2017 з'явився український переклад книги „Чорна земля. Голокост як історія і застереження“; переклад виконали Павло Білак, Олеся Камишникова, та Тетяна Родіонова (видавництво Медуза).

• Тімоті Снайдер, Тоні Джадт. Роздуми про двадцяте століття. Пер. Павла Грицака. — Київ: Човен, 2019.
• Тімоті Снайдер, Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка. — Київ: Човен, 2020.
• Тімоті Снайдер, Наша недуга. Уроки свободи. З лікарняного щоденника. Пер. Павла Грицака. — Київ: Човен, 2020.
• Тімоті Снайдер, Про тиранію: Двадцять уроків двадцятого століття. Пер. Олеся Камишникова – Київ: Видавництво, 2022.

У 2024 році вийшла друком нова книжка провідного американського мислителя-інтелектуала Тімоті Снайдера, в якій він ретельно аналізує суть свободи та доводить, що це щось значно більше, аніж звичайна відсутність обмежень — «Про свободу» (Пер. Галина Герасим. — Київ: Човен, 2024)^[10]

В 2014 р. в перші ж дні російської агресії виступив проти неї.^[11] У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.^[12]

2 листопада 2022 року Тімоті став 10-м амбасадором UNITED24. Він збиратиме на систему протидії ворожим БПЛА, якими Росія постійно атакує об'єкти критичної інфраструктури України.^[13]

2 січня 2023-го опублікував твіт з фото українського військового, на якому він читає в окопі його книжку. Ним виявився Олександр Ширшин — випускник УКУ та командир взводу 47ОМБр. В березні 2023 вони зустрілися.^[14]

3 квітня 2024 року Тімоті Снайдер прокоментував новину про можливу мобілізацію відомого діяча культури Сергія Жадана наголосивши, що письменник повинен тримати в руках Нобелівський диплом, а не гвинтівку. Снайдер додав, що відсутність підтримки США розглядається як сприяння експансії Росії, що ставить під загрозу Жадана та мільйони українців^[15].

18 серпня 2024 року разом з Марком Геміллом розпочав спільний збір коштів «Безпечна земля» на 30 роботів-розміновувачів для України^[16].

У 2024 році видав книгу «Про свободу», в якій наголошує на тому, що поняття свободи часто неправильно розуміють і що це поняття потребує переосмислення^[17]. Робота Снайдера підкреслює важливість боротьби України за свободу, наголошуючи на її наслідках для глобальної демократії та необхідності міжнародної солідарності^[18].

• Ясь О. В. Снайдер Тимоті-Девід [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 682. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Тімоті Снайдер у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Файли у Вікісховищі?

• Timothy Snyder: We Should Say It. Russia Is Fascist.(англ.), «New York Times», 19.05.2022 — Анотація: УНІАН: Професор Єльського університету обґрунтував у статті тезу, що РФ — фашистська держава
• Тімоті Снайдер: Хто боїться української історії? [Архівовано 26 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Тімоті Снайдер: «Історія є найслабшим місцем ЄС», інтерв'ю
• Тімоті Снайдер: офіційна сторінка на сайті Єльського університету(англ.)
• Голокост: ігнорована реальність. Тімоті Снайдер (укр.)
• Тімоті Снайдер: «Янукович заперечує Голодомор як акцію, спрямовану проти українців. Але це було саме так» (укр.) [Архівовано 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• Timothy Snyder. The Red Prince. The Secret Lives of a Habsburg Archduke. New York: Basic Books, 2008 . 344 р. — Романтичний «Червоний князь» Тимоті Снайдера (укр.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Тімоті Снайдер на сайті History News Network
• Тімоті Снайдер на сайті New York Review of Books [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Романтичний «Червоний князь» Тимоті Снайдера, рецензія (укр.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Статті Тімоті Снайдера в журналі New York Magazine [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Анатолій Дністровий. Логіка модерної ідентичності (феномен Василя Вишиваного)
• Дмитро Дроздовський. «Orbis non sufficit» («Світу замало») [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Відео на youtube. Микола Климчук про «Криваві землі» Тимоті Снайдера [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Деніел Лазар. Брехня Тімоті Снайдера (2014) [Архівовано 4 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• Енцо Траверсо. «Чорні землі» Тімоті Снайдера: викривлення історії [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Україна модерна. Террі Мартин. З Гарвардського обговорення книжки Тимоті Снайдера «Криваві землі»
• Тетяна Трофименко. Сумні пригоди габсбурзького ерцгерцога. [Архівовано 19 січня 2013 у Wayback Machine.]
• 15 січня 2010 о 16.30 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА відкрита лекція професора Єльського університету Тімоті Снайдера на тему: «Польський прометеїзм в Україні. Від розвідки до геополітики»
• Мислити з Україною: відкрита лекція Тимоті Снайдера [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англійською мовою) 15 травня 2014 року, Культурно-мистецький центр НаУКМА
• Відкрита лекція Тимоті Снайдера: Навіть не минуле: українські історії, російська політика, європейське майбутнє [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Відкриту лекцію було виголошено на конференції «Мислити з Україною» (Київ, 15-19 травня 2014 року) // krytyka, Липень 2014
• Timothy Snyder [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // facebook, 16 листопада 2016
• 20 уроков из ХХ века для сохранения мира от Тимоти Снайдера [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] // gordonua.com, 8 февраля, 2017 12.25
• Трамп пакуль не выказваў захапленьня Лукашэнкам, але гэта пытаньне часу [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.], — гісторык Тымаці Снайдэр // svaboda.org, 24 травня 2017, 20:41, Аляксей Знаткевіч
• Тімоті Снайдер розповів, як протистояти тиранії [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Олексій Знаткевич, radiosvoboda.org, 25 травня 2017, 22:15