Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського
Країна:	Україна
Тип:	спеціальна
Адреса	Київ, вул. Володимирська, 62
Заснована	1992
Фонди:	560 000
Штат:	46
Сайт:	nbuv.gov.ua/node/1

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського — науково-дослідницький інститут, що займається вивченням, публікацією та збереженням рукописних фондів бібліотеки імені Вернадського. Створений 1992 року на базі відділу рукописів Національної бібліотеки України.

Інституту рукопису складається з чотирьох відділів: відділ кодикології та кодикографії, відділ джерелознавства, відділ фондів рукописної спадщини та відділу фондів юдаїки.

• Відділ кодикології та кодикографії займається науковим описом та каталогізацією рукописної книги, що зберігається в фондах Інституту рукопису, організує підготовку каталогів та документальних публікацій пам'яток писемності.
• Відділ джерелознавства проводить науково-технічне опрацювання архівних фондів, інвентаризацію фондів, підготовку довідників.
• Відділ фондів рукописної спадщини займається організацією роботи зі збереження фондів, обслуговування читачів, створення науково-довідкового апарату та обліку архівного фонду.
• Відділ фонду юдаїки забезпечує зберігання, опрацювання та використання колекції єврейських рукописів та книг.

Читальна зала Інституту рукопису розташована у будівлі по вул. Володимирській, 62.

Директор Інституту рукопису — кандидат історичних наук Ольга Петрівна Степченко.

• Збирання й формування повноцінного рукописного фонду, що відображає історію, науку та культуру України від давніх часів до сьогодення, а також організація й підтримання максимально сприятливих умов для зберігання рукописів.
• Залучення рукописів та історичних документів до наукового і суспільного обігу. Популяризація рукописної та документальної спадщини України.
• Розвиток допоміжних споріднених історичних та філологічних дисциплін, об'єктом вивчення яких є рукопис (кодикологія та кодикографія, польова та камеральна археографія, джерелознавство, дипломатика, архівознавство, документознавство тощо.
• Видавнича діяльність.

Фонди інституту становлять понад 560 тисяч одиниць зберігання, з яких понад 8 тисяч рукописних книг. Основою фонду стали націоналізовані у період української революції 1917–1920 років бібліотечно-рукописні колекції, матеріали окремих осіб, передані в дар Національній бібліотеці та архівні матеріали особових архівів.

Найдавніші зібрання рукописних документів походять з фондів Київської духовної академії з її археологічним музеєм та матеріалами її попередників — Києво-Могилянської академії, братських шкіл, Ніжинського історико-філологічного інституту ім. кн. Безбородька, Київського університету св. Володимира (разом зі збірками Кременецького ліцею та інших навчальних закладів). Частина документів потрапила до інституту з фондів Волинського державного музею, Уманського краєзнавчого музею та Кам'янець-Подільського історичного музею.

Чимало документів походять з бібліотек релігійних організацій та монастирів: Софійського монастиря, Михайлівського Золотоверхого монастиря та деяких інших київських монастирів, а також козацького Межигірського монастиря, Києво-Печерської лаври і Почаївської Лаври.

Східні рукописи представлені найстарішими пам'ятками писемності: клинопаисними табличками з Месопотамії (початок III тис. до н. е.); рукописом народу баттів з о. Суматра XVIII століття, виконаним на корі дерева; рукописами на пальмових листях з Індії та о. Цейлон; тибетськими та китайськими рукописами різного часу; абіссінськими (зараз Ефіопія) рукописами XV і подальших століть; перськими та арабськими рукописами (переважно, це списки корану XIII-XIV століть, коментарі, теологічні, юридичні, літературні та філософські твори пізнього середньовіччя). Турецька рукописна книга та документи (грамоти султанів) представлена матеріалами XV-XVIII століть. Особливу цінність складають вірменські кодекси XIII століття та уривки з грузинських кодексів різного часу.

Колекція грецьких рукописів налічує близько 200 книг та документів. Латинських рукописів всього близько 50 (більшість з них в уривках), найціннішими з яких є рукописи польсько-литовського та українського походження. Більшість польських рукописів датується XVI-XVIII століттями. Рукописи східнослов'янськими мовами датовані XV-XVI століття, вони складають близько 400 одиниць збігання.

Український живопис XVIII століття представлений унікальною збіркою малюнків школярів Київської майстерні, що розташовувалася в Києво-Печерській лаврі.

У фондах інституту рукопису зберігаються також численні особисті архіви діячів української культури й науки, перелік яких можна знайти у виданні «Особові архівні фонди Інституту рукопису [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]» Онлайн [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] та «Архіви, колекції та зібрання державних, громадських та релігійних установ у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : путівник [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]»

• Київські глаголичні листки (X ст.) — одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.
• Сліпченський Апостол (XII ст.) — рукопис на пергаменті.
• Оршанське Євангеліє (XIII ст.)
• Сербський Апостол (XIV ст.)
• Києво-Печерський патерик (у списку XV століття);
• Пересопницьке євангеліє (1556–1561);
• Український розмовник кінця XVI століття — одна з найдавніших пам'яток української розмовної мови;
• Львівський літопис (1498–1649);
• Густинський літопис;
• Кройника Феодосія Сафоновича;
• Літопис Самовидця;
• Литовські статути;
• 12 книжок з філософськими творами Григорія Сковороди
• Єврейські рукописні книги та колекція пинкасім

• Дубровіна Л.А.
• Палеографія

• Офіційна сторінка на сайті НБУ імені Вернадського [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Читальні зали Інституту рукопису [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Видання Інституту рукопису у форматі PDF [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]

• Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918-2018 / авт.-уклад. О. П. Бодак, О. М. Гальченко, Л. В.[[]]Гарбар та ін. — Київ: НБУ імені В. І. Вернадського, 2018. — 472 с. — ISBN 966-02-8726-6.