село Трубчин | |
---|---|
Церква Святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060290190094874 |
Основні дані | |
Населення | 264 |
Територія | 1,266 км² |
Густота населення | 208,53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48758 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′50″ пн. ш. 26°18′39″ сх. д. / 48.51389° пн. ш. 26.31083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру |
49 км |
Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
Відстань до залізничної станції |
24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Трубчи́н — село в Україні, в Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2015 року підпорядковувалося Вигодській сільраді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Населення становить 260 осіб (2007).
Поблизу села Трубчина розташовані комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні — Урочище Трубчин та геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні — Відслонення силуру в Трубчині.
Географія
Село розташоване на відстані 372 км від Києва, 126 км — від обласного центру міста Тернополя та 37 км від міста Борщів.
Історія
Відоме від XV століття. За версією М. Крищука, назва села походить від однойменного прізвища[2].
У 1565 році село Trupczyn на Поділлі належав Ян Czermieński (Czermiński) з Ramult герба . Королівське село Трупчин знаходилося в першій половині XVII століття в Подільському воєводстві [3] .
2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ Казимир надав вінницькому старості (майбутньому брацлавському воєводі) Анджею Потоцькому села Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини.[4]
На початку ХІХ століття власницею села була графиня Катажина Коссаковська.
У міжвоєнний період у містечку розміщувалася станція митної варти "Трубчин"[5] .
До 2015 року належало до Вигодської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].
Населення
1810 року в селі було 42 родини, 56 житлових будинків і 176 мешканців[7].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 292 особи, з яких 138 чоловіків та 154 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 264 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Пам'ятки
Є мурована церква святого Миколая (1724 року).
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди
- Юзеф Галлер, часто перебував у маєтку дружини в селі[8].
Світлини
-
Стара дорога з Дзвенигорода на Трубчин
-
В'їзд у село Трубчин
-
Церква Святого Миколая (1724р)
-
Урочище «Трубчин»
Див. також
Примітки
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 169.
- ↑ Yankovska, Zhanna (10 листопада 2019). «ШТИРНАЙЦЯТИЙ РІК СУМНИЙ НАСТАВ»: ФОЛЬКЛОРНО-ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ «ТРУДНОЇ» ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ НАРОДУ В ПЕРІОД ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ. Studia Methodologica. Т. 48. с. 108—115. doi:10.25128/2304-1222.19.48.11. ISSN 2307-1222. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 773. (пол.)
- ↑ БАСС, В.О. (2020). МІСЦЕ І РОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА РЕФОРМУВАННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ УЦІЛОМУ. Європейські перспективи. № 1. с. 10—15. doi:10.32782/ep.2020.1.2. ISSN 2519-2299. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії / Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204. (пол.)
- ↑ Петро Гуцал. Ґаллер Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 446. — ISBN 966-528-197-6.
Література
- Дембіцький Д., Івахів Г., Мизак, Н. Трубчин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 563. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Хаварівський Б., Ханас, В. Трубчин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 473. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Trubczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 515. (пол.)
- Парафія с. Трубчин. Церква святого Миколая // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я.. — Тернопіль: ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 227. — ISBN 978-966-2061-30-7.
- Огляд королівських земель Русини, Волині, Поділля та України з першої половини XVII століття / опубліковано Олександром Яблоновським. Варшава, 1877, стор.3.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |