| Сергій Третяк Сергій Валерійович Третяк | ||
|---|---|---|
 Підполковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 червня 1992 (32 роки) Білопілля, Сумська область | |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | |
| Псевдо | Буржуй | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2013—2019„ 2022—дотепер | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Сергі́й Вале́рійович Третя́к (нар. 20 червня 1992, Білопілля, Сумська область, Україна) — підполковник Збройних сил України, командир 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша, учасник російсько-української війни.
З життєпису
Народився і виріс у Білопіллі. Мама — медичний працівник, батько — працював у МНС[1].
2009 року після закінчення білопільської школи № 1 вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку й закінчив 2013 року за спеціальністю «управління діями підрозділів механізованих військ».
Після закінчення Львівської академії служив у 24-й окремій механізованій бригаді.
8 березня 2014 року отримав наказ рушати на схід. Спочатку механізований взвод, яким командував Третяк стояв в Прилуках, а згодом його перекинули в напрямку Ромнів. З'єднання базувалося у Штепівці, а з травня 2014 року в Луганській області.
Брав участь у звільненні Сіверська. Далі були Мар'їнка, Зайцеве, Попасна.
За роки служби пройшов шлях від командира взводу до командира батальйону (2018 рік).
2019 року демобілізований за станом здоров'я.
Вранці 24 лютого 2022 року з'явився у ТЦК і згодом був призначений командиром 10-го окремого стрілецького батальйону[2].
У грудні 2022 року став заступником командира 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, а згодом — начальником штабу цієї бригади[3].
У липні 2024 року взяв на себе командування 68-ю окремою єгерською бригадою ім. Олекси Довбуша[4].
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня
- 21 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- 23 лютого 2023 року нагороджений орденом «За мужність» II ступеня[5].
- Нагрудний знак «За військову доблесть»
- Нагрудний знак «За зразкову службу» І та II ступенів
- Медаль «За оборону рідної держави»
- Медаль «За сумлінну службу»
- Відзнака «Залізний Воїн»
Примітки
- ↑ Бути на першій лінії важко, але почесно
- ↑ Із "Королівської бригади" у Білопілля: як командир Сергій Третяк своїм прикладом надихає на Перемогу
- ↑ https://68brigade.army/about-us/ (укр.). Процитовано 15 липня 2024.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|title= - ↑ Підполковник Сергій Третяк очолив 68 окрему єгерську бригаду ім.Олекси Довбуша. Білопілля.City (укр.). Процитовано 14 липня 2024.
- ↑ Указ Президента України №93/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 лютого 2023. Архів оригіналу за 11 вересня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
Джерела
- Указ Президента 817/2014 [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Третяк Сергій Валерійович [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Підполковники (Україна)
- Народились 20 червня
- Народились 1992
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Військовики 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади
- Військовики 68-ї окремої єгерської бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Білопілля
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного