Томислав Томашевич
хорв. Tomislav Tomašević
Народився	13 січня 1982(1982-01-13) (42 роки) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
Країна	Хорватія
Місце проживання	Трнє[1] Нижнє місто[1] Трешнєвка-Північ[1] Zapruđed[2] Запрешич[2]
Діяльність	політолог, активіст, політик
Alma mater	Загребський університет і Кембриджський університет (2013)[3]
Знання мов	хорватська і боснійська[4]
Посада	мер Загреба
Попередник	Єлена Павичич-Вукичевич
Партія	Можемо! (партія)
Сайт	tomislavtomasevic.hr
Медіафайли у Вікісховищі

Томислав Томашевич (хорв. Tomislav Tomašević МФА: [tǒmislaʋ tomǎːʃeʋitɕ]; нар. 13 січня 1982, Загреб) — хорватський політик, екоактивіст, політолог. Один із керівників місцевої політичної партії «Загреб — НАШ!» і загальнонаціональної партії «Можемо!». Депутат Загребської міської ради за результатами місцевих виборів 2017 року. Депутат хорватського парламенту, обраний на загальних виборах 2020 як лідер Зелено-лівої коаліції, ставши керівником її парламентської фракції. За результатами місцевих виборів 2021 року став 53-м міським головою Загреба, перемігши у другому турі Мирослава Шкоро.

Народився в сім'ї Іванки та Сміляна Томашевичів у Загребі — столиці тодішньої Соціалістичної Республіки Хорватія, що входила до Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Виростав разом із братом Тихомиром у столичній місцевості Запрудже, що в районі Новий Загреб-Схід, а пізніше в Запрешичі, після чого молода сім'я повернулася в Загреб.^[5] Його дід і баба по батькові були боснійськими хорватами з Видовиць поблизу Ораш'є,^[6] а його дядько Іво Томашевич — католицький священник і чільний діяч Єпископської конференції Боснії та Герцеговини.^[7]

Ще в 16-річному віці він як молодий захисник довкілля вступив у неурядову організацію «Зелена дія».^[8] Незабаром став першим заступником голови, а згодом і головою Мережі молоді Хорватії (хорв. Mreža mladih Hrvatske) — повноправного члена організації «Європейський молодіжний форум».^[9] Із 2007 по 2012 рік був головою «Зеленої дії»,^[10] доки в червні 2012 його багаторічний заступник Бернард Івчич не змінив його на цій посаді.^[11]

2006 року закінчив факультет політичних наук Загребського університету, а 2013 року здобув післядипломну освіту з галузі довкілля, суспільства й розвитку у Кембриджському університеті. Одержав кілька відзнак і стипендій, у тому числі стипендію Маршалла, стипендію Шевенінга та Кембриджського фонду співдружності.^[12] Професійно працював у загребському Інституті політичної екології.^[12]

2010 року Томашевич очолив акції протесту проти будівництва торговельного центру на площі Петра Прерадовича з підземним гаражем на вулиці Варшавській у рамках ініціативи «Право на місто».^[13] Багатьох протестувальників тоді було затримано, зокрема і самого Томашевича та його батька.^[14]

У 2016 році одружився з Івою Мертич-Томашевич із вінчанням за католицьким обрядом.^[15]

На місцевих виборах 2017 року Томашевич балотувався на мера Загреба від коаліції, очолюваної політичною партією «Загреб — НАШ!», набравши 3,94 % голосів.^[15] Коаліція тоді виборола чотири місця в Загребській міській раді,^[16] одне з яких посів Томашевич, ставши запеклим критиком мера Мілана Бандича.^[17]

На парламентських виборах 2020 як очільник Зелено–лівої коаліції був обраний депутатом хорватського парламенту 10-го скликання. Його депутатський мандат діє з 22 липня 2020 року. Вже до кінця липня того року він вступив у чотири парламентські комітети: комітет із питань фізичного планування та будівництва, комітет із питань конституції, регламенту та політичної системи, комітет міжпарламентського співробітництва та Виконавчий комітет Національної групи Міжпарламентського союзу.^[18]

У лютому 2021 року Томашевич оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду мера Загреба на місцевих виборах 2021.^[7] 29 квітня він подав до Державної виборчої комісії 20 236 підписів, зібраних на свою підтримку.^[19] Наступного дня ДВК підтвердила, що Томашевич і ще дев'ять кандидатів зібрали потрібну кількість підписів зареєстрованих виборців і таким чином визнавалися офіційними кандидатами на посаду мера.^[20] У першому турі виборів 16 травня Томашевич набрав 147 631 голосів (45,15 %), що поставило його на перше місце серед кандидатів у мери.^[21][22] Проте оскільки жоден кандидат не отримав абсолютної більшості голосів, 30 травня відбувся другий тур, куди разом із Томашевичем вийшов Мирослав Шкоро, який висувався від свого Вітчизняного руху.^[23] На цих виборах батько Томашевича Смілян був кандидатом у депутати до Загребської міської ради за списком Вітчизняного руху Мирослава Шкоро.^[24] У другому турі 30 травня Томашевич виборов посаду міського голови зі 199 630 голосами, або 63,87 % голосів. Його супротивник Шкоро набрав 106 300 або 34 % голосів.^[25][26] На цих виборах у кожному з двох турів Томашевич установив новий рекорд за кількістю голосів, одержаних кандидатом на посаду міського голови Загреба. Його результат у першому турі був приблизно на 1600 голосів більший, ніж у Мілана Бандича у 2009 році, а здобуток другого туру перевершив відповідний найкращий результат Бандича у 2013 році майже на 30 000 голосів.^[27][28][29]

Томашевич офіційно вступив на посаду мера 4 червня 2021 року.^[30][31]

• Офіційний сайт
• Біографія [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] на mozemo.hr
• Vladisavljevic, Anja (27 травня 2021). Tomislav Tomasevic: From Grassroots Activist to Zagreb Frontrunner. Balkan Insight. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.