| село Тойкут | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район |  Ковельський район
|
| Тер. громада | Ковельська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060190150024400 |
| Основні дані | |
| Населення | 507 |
| Площа | 209,9 км² |
| Густота населення | 2,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45085[1] |
| Телефонний код | +380 3352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°23′34″ пн. ш. 24°49′30″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | річка Турія |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45021, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Тойкут |
| Карта | |
  Тойкут | |
 Тойкут | |
| Мапа | |
| |
|
| |
То́йкут — село в Україні, у Ковельській міській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 507 осіб. Колишнє містечко Несухоїжі — центр однієї з гілок князів Санґушків[2]. Розташоване на берегах річки Турії — правої притоки Прип'яті.
Історія
У 1906 році містечко Несухоїжі Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст. Дворів 164, мешканців 1174[3].
9 травня 2021 року відновлено Церкву Покрови Пресвятої Богородиці Православної церкви України, яка об'єднує громади сел Воля, Заріччя, Лапні та Любче. До 2023 року громада відремонтувала й облаштувала тимчасове приміщення для відправ (колишню церкву) і придбала начиння. У храмі знаходиться ковчежець із частками мощей великомучениці Варвари та святителя Луки Кримського.[4]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 493 особи, з яких 221 чоловік та 272 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 499 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,62 % |
| російська | 0,99 % |
| білоруська | 0,39 % |
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 9 грудня 2019. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Sanguszko (Senguschko, Senkouszko, Sonkhuszko) Fedkowic (Fiodorowic) (zm. po 1454) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXXIV/3. — Zeszyt 142. — S. 463. (пол.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ На Волині в Тойкуті у відновленій церкві відбулась перша літургія українською
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Джерела
- Baliński М., Lipiński T. Niesuchojeże // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 891—892. (пол.)
- Niesuchojeże // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 117. (пол.) — S. 117. (пол.)
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |