Священна Римська імперія являла собою державне об'єднання конфедеративного типу, очолюване виборним монархом. Спочатку імперія складалася з Німецького та Італійського королівств, 1002 року включила в себе Чеське князівство (з 1198 року Богемське королівство), а у 1032 році Бургундське (Арелатське) королівство.[1] Ядром імперії було Німецьке королівство, що на ранніх етапах складалося з племінних герцогств, герцоги яких обирали короля Німеччини, який після коронації Римським Папою отримував титул імператора. Згодом у період феодальної роздрібненості королівства та герцогства розпалися на дрібніші державі утворення із різним ступенем суверенітету до влади імператора.
З 1356 року процес обрання імператора регламентувався Золотою булою та покладався на колегію курфюрстів. Титул курфюрста додавався до основного титулу імперського князя, а його земельні володіння мали право називатися курфюрством. У 1500—1512 роки, з метою покращення державного управління Німецьке королівство було поділене на імперські округи.
Алфавітний список німецькою мовою територій Священної Римської імперії:
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
Найважливіші державні утворення
Герб (символ) | Назва Роки в імперії (*де факто) |
Приналежність Імперський округ ——— Столиця |
Сучасна країна (регіони) | Коротка історична довідка |
---|---|---|---|---|
![]() |
Німецьке королівство 962—1806 |
Безпосереднє підпорядкування імператору 1500—1512 королівство поділене на імперські округи |
Німеччина Австрія Ліхтенштейн Люксембург Нідерланди Швейцарія Бельгія… |
843 утворення Східного Франкського королівства у результаті поділу Каролінзької імперії. 962 Оттон I утверджує імперію. Королівство стає її ядром. Спочатку складалося із племінних герцогств, які у процесі феодальної роздробленості розпалися на дрібніші державні утворення. Королівство не мало ні чітких кордонів, ні окремих від імперських органів управління. Титул — король Німеччини (Римський король) належав імператору. 1806 королівство припинило своє існування, разом із СРІ. Правонаступником королівства став Німецький союз. |
![]() |
Італійське королівство 962—1801 (*1648) |
Безпосереднє підпорядкування імператору ——— Павія 962—1024 |
Італія Сан-Марино Монако Ватикан |
774 Лангобардське королівство було приєднане до Каролінзької імперії. 962 СРІ починає свій відлік від завоювання Італійського королівства східно-франкським королем Оттоном I. Не мало чітких кордонів, умовно королівством вважалися землі імперії на південь від Альп. 1530 Карл V Габсбург останній імператор коронований, як король Італії. 1648 після Тридцятилітньої війни імператори фактично втратили контроль над Італією, проте не відмовилися від своїх претензій на володіння нею. 1801 Люневільський мир остаточно закріпив відмову імперії від Італійського королівства. У майбутньому його землі увійшли до складу об'єднаного Італійського королівства (1861—1946). |
![]() |
Бургундське (Арелатське) королівство 1032—1378 |
Безпосереднє підпорядкування імператору ——— Арль |
Франція (Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Рона-Альпи) Швейцарія… |
933 об'єднання Верхнього та Нижнього Бургундських королівств 1032 імператор СРІ Конрад II отримав королівство, як спадщину та включив його до складу імперії. 1361 імператор відокремлює Савойське графство зі складу королівства. 1378 імператор Карл IV передав королівство у володіння дофіну Франції. На його території утвердились дрібніші феодальні держави, включно з Бургундським графством. |
![]() |
Богемське (Чеське) королівство 1198—1806 ——— Богемське герцогство (Чеське князівство) 1002—1198 |
Богемська (Чеська) корона ——— Прага |
Чехія | 1002 Генріх II взяв Чеське князівство під свій сюзеренітет. 1198 король Німеччини Філіпп Швабський визнає князя Оттокара королем Богемії. 1212 Золота сицилійська булла: Підтвердження титулу короля та отримання статусу курфюрста. 1356 Золота булла: Підтвердження статусу курфюрста. 1526 королівство підпадає під владу Габсбурзької монархії. 1806 після розпаду СРІ королівство залишається під владою Австрійської імперії Габсбургів. 1918 після закінчення Першої світової війни включене до складу новоутвореної Чехословацької республіки. |
![]() |
Прусське королівство 1701—1806 ——— Бранденбург-Пруссія 1618–1701 ——— Бранденбурзьке маркграфство 1157—1806 ——— Північна марка 962–1157 |
Німецьке королівство Верхньосаксонський округ ——— Берлін 1417—1806 Бранденбург |
Німеччина (Бранденбург, Берлін…) | 936 король Східного Франкського королівства Генріх I Птахолов заснував на землях полабських слов'ян, з якими продовжували точитися безперервні війни, Північну марку. 1157 маркграф Північної марки Альбрехт Ведмідь переміг князя стодорян Ячка та захопив слов'янське місто-фортецю Бранібор, після чого проголосив себе маркграфом Бранденбургу. 1356 Золота булла: Надання маркграфу спадкового статусу курфюрста. 1618 персональна унія Бранденбургу та Прусського герцогства. 1701 проголошення королівства на підставі, того що Прусське герцогство знаходилося поза кордонами імперії. 1763 анексія Сілезьких князівств по завершенні серії воєн з австрійськими Габсбургами. 1806 після розпуску СРІ, королівство стало основою в побудові Німецької імперії. 1918 після ліквідації монархії у складі Веймарської республіки та Третього Рейху, як Вільна держава Пруссія. |
![]() |
Австрійське ерцгерцогство 1453—1804 ——— Австрійське герцогство 1156–1453 ——— Австрійське маркграфство 962–1156 |
Німецьке королівство Австрійський округ ——— Відень 1145—1804 Мельк |
Австрія Словенія… |
955 перемога німців у битві на річці Лех, створення Австрійського маркграфства у складі Баварського герцогства. 1156 Privilegium Minus, імператор Фрідріх I Барбаросса підняв статус Австрії до герцогства й відокремив від Баварії. 1278 битва під Дюрнкрутом, король Німеччини Рудольф I Габсбург одержав перемогу над королем Богемії Отокаром II у результаті якої отримав у володіння Австрійське герцогство. Австрія стала ядром володінь Габсбурзької монархії, а у подальшому Австрійської імперії. 1453 Фрідріх III Габсбург підняв титул герцога до ерцгерцога, який сам і отримав у 1457 році. Ерцгерцоги з невеликою перервою обіймали титул імператора СРІ. 1526 австрійські Габсбурги отримують Землі Богемської Корони разом з титулом короля та курфюрста Богемії. |
![]() |
Папська держава 962—1274 |
Італійське королівство ——— Рим |
Ватикан Італія (Лаціо…) |
754 «Дар Піпіна». Король франків Піпін III Короткий відбив Равеннський екзархат у лангобардів, та передав його територію у володіння Папі Римському. 962 Входження до складу СРІ. Рим не був резиденцією імператорів СРІ, проте вважався сакральним центром імперії. Імператори мали титул Римського короля, навіть коли втратили владу над містом. 1274 Рудольф I Габсбург закріплює повну незалежність Папськοї держави. |
![]() |
Нідерландська республіка семи об'єднаних провінцій 1579—1648 ——— Голландське графство 962—1648 |
Німецьке королівство Бургундський округ ——— *Гаага |
Нідерланди… | 922 король Лотарингії Карл III Простакуватий надає феод Дірку I у західній Фризії. 1101 графство почало називатися Голландія. 1579 підписання Утрехтської унії з метою протистояння іспанським Габсбургам, що володіли Нідерландами. 1581 Акт про урочисте зречення. 1648 після завершення Нідерландської революції та Тридцятилітньої війни республіка отримала повну незалежність. |
![]() |
Швейцарська конфедерація (стара) 1291—1648 (*1499) |
Безпосереднє підпорядкування імператору | Швейцарія… | Утворилась як союз 3-х лісових кантонів для протидії зазіханням феодалів. У подальшому до конфедерації приєднались інші кантони. 1499 після Швабської війни стала де-факто незалежною. 1648 після завершення Тридцятилітньої війни конфедерація отримала повну незалежність. |
![]() |
Тосканське велике герцогство 1569—1801 (*1648) ——— Флорентійське герцогство 1532–1569 ——— Флорентійська республіка 1115–1532 ——— Тосканська марка 962–1197 |
Італійське королівство ——— Флоренція 1057–1801 Лукка 962–1057 |
Італія (Тоскана…) | 846 утворення Тосканської марки на місці Тусційського герцогства. 1115 після смерті маркрафині Матильди Тосканської фактична влада у Флоренції перейшла до міської комуни. ~ 1300 створення Флорентійської художньої школи, початок епохи Відродження. 1434 Козімо Медічі стає гонфалоньєром Флоренції перший правитель родини Медічі у Флоренції. 1532 після завершення війни Коньякської ліги республіку було ліквідовано, Алессандро Медічі було проголошено герцогом Флоренції. 1555 анексія Сієнської республіки. 1569 Папа Римський надає титул Великий флорентійському герцогу. 1576 імператор СРІ підтверджує титул. 1648 після завершення Тридцятилітньої війни імператори фактично втратили вплив, хоча у цій війні Тоскана воювала на боці імперії. 1737 велике герцогство підпадає під владу Габсбургів, але поза імперськими інституціями. 1801 Перша французька республіка анексує герцогство, а на його місці утворює маріонеточне Етрурське королівство. |
![]() |
Баварське курфюрство 1623—1806 ——— Баварське герцогство 962—1805 |
Німецьке королівство Баварський округ ——— Мюнхен 1505—1806 Регенсбург |
Німеччина (Баварія…) | Первісно племінне герцогство баварів, у складі Німецького королівства. 1328-1347 герцог Людвіг Баварський обіймає титул імператора СРІ. 1623 імператор СРІ Фердинанд II передав Верхній Пфальц і статус курфюрста герцогу Баварії Максиміліану I, що були відібрані у Фрідріха V Пфальцького. 1806 після розпуску СРІ було проголошене Баварське королівство. |
![]() |
Саксонське курфюрство 1356—1806 ——— Саксен-Віттенберзьке герцогство 1296–1423 |
Німецьке королівство Верхньосаксонський округ ——— Дрезден 1547—1806 Віттенберг |
Німеччина (Саксонія, Саксонія-Ангальт…) | 1356 герцог Саксен-Віттенберзький Рудольф I отримав статус курфюрста Саксонського. 1423 король Німеччини Сигізмунд Люксембург передав територію Саксен-Віттенберзького герцогства до Майсенського маркграфства, а його маркграф Фрідріх I став курфюрстом. 1697–1706, 1709—1763 персональна унія з Річчю Посполитою. Першим спільним правителем став Август II Фрідріх. 1806 після розпуску СРІ було проголошене Саксонське королівство. |
![]() |
Ганноверське курфюрство 1692—1806 |
Німецьке королівство Нижньосаксонський округ ——— Ганновер 1692—1806 Брауншвейг, Люнебург |
Німеччина (Нижня Саксонія…) | 1235 відокремилось від Саксонського герцогства. Першим герцогом став Отто I. 1692 імператор Леопольд I Габсбург надав герцогу Брауншвейг-Люнебурзькому, князю Каленбергу Ернсту Августу статус курфюрста. 1708 рейхстаг імперії підтвердив надання. 1714 персональна унія з Великою Британією. Перший спільний правитель Георг I. 1806-1814 після розпуску СРІ на місці герцогства утворилися Ганноверське королівство та Брауншвейзьке герцогство. |
![]() |
Вюртемберзьке курфюрство 1803—1806 |
Німецьке королівство Швабський округ ——— Штутгарт |
Німеччина (Баден-Вюртемберг (Штутгарт, Тюбінген…)) | ~1083 Конрад I започатковує Вюртемберзький дім, у васальній залежності від Швабського герцогства. 1266-1268 герцог Швабії Конрадін заповідає свої швабські володіння графу Ульріху II. Графство стає незалежним від Швабського герцогства. 1495 імператор Максиміліан I надає спадковий титул герцога графу Ебергарду. 1519 Швабський союз виганяє герцога Ульріха, а саме герцогство продає імператору Карлу V Габсбургу. 1534 за результати битви біля Лауффена Ульріх повернув собі владу над герцогством, де згодом запровадив лютеранство. 1803 у процесі німецької медіатизації герцогство зазнало територіальних змін, а герцог Фрідріх II отримав статус курфюрста. 1806 після розпуску СРІ було проголошене Вюртемберзьке королівство. |
![]() |
Саксонське герцогство 962—1296 |
Німецьке королівство | Німеччина (Нижня Саксонія, Саксонія-Ангальт, Бремен , Гамбург…) | Первісно племінне герцогство саксів, у складі Німецького королівства. 1142 початок експансії на землі полабських слов'ян 1180 імператор Фрідріх I Барбаросса придушив повстання Генріха Лева, титул герцога перейшов від Вельфів до Асканського дому 1218 втрата Ангальтського князівства 1235 втрата Брауншвейг-Люнебурзького герцогства 1296 розділено на 2 герцогства: Саксен-Віттенберзьке і Саксен-Лауенбурзьке |
![]() |
Швабське герцогство 962—1313 |
Німецьке королівство | Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія (Швабія)…), Швейцарія (Німецька...)... | Первісно племінне герцогство алеманів (свевів), нащадки яких знані як шваби. |
Мапи імперії у різні періоди
|
Джерела
- Köbler, Gerhard. Historisches Lexikon der deutschen Länder. Die deutschen Territorien vom Mittelalter bis zur Gegenwart / 7. Aufl. — München, 2007.
- Sante, Georg Wilhelm (Hrsg.). Geschichte der deutschen Länder Bd. 1. Die Territorien bis zum Ende des alten Reiches. — Würzburg, 1964. (=Territorien-Ploetz)
- Schindling, Anton (Hrsg.). Die Territorien des Reichs im Zeitalter der Reformation und Konfessionalisierung. Land und Konfession 1500—1650, 7 Bde., Münster 1989—1997.
- Klueting, Harm; Schmale, Wolfgang. Das Reich und seine Territorialstaaten im 17. und 18. Jahrhundert: Aspekte des Mit-, neben- und gegeneinander. — Berlin-Hamburg-Münster: LIT Verlag 2004; ISBN 9783825874148
Примітки
- ↑ Войтович Л. В. онлайн версія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 489. — ISBN 978-966-00-1290-5.