Сіннянська волость | ||||
Центр | Сінне | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 23 659 (1885) | |||
Населення | 8186 осіб (1885) | |||
Густота | 31.7 осіб / км² | |||
Наступники | Сіннянський район | |||
Сіннянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богодухівського повіту Харківської губернії з центром у слободі Сінне.
Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 6 сільських громад. Населення — 8186 осіб (4133 чоловічої статі та 4053 — жіночої), 1314 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 15347 | 13074 |
Приватної власності | 8180 | 6162 |
Іншої власності | 132 | 132 |
Загалом | 23659 | 19368 |
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Сінне — колишня державна слобода при річці Сіннянка за 10 верст від повітового міста, 3630 осіб, 582 двори, 2 православні церкви, школа, поштова станція, 3 лавки, 3 базари, 4 ярмарки на рік.
- Братеница — колишнє власницьке село при річці Другій Братениці, 679 осіб, 107 дворів, православна церква, паровий млин, винокурний завод.
- Кленове — колишнє власницьке село, 285 осіб, 55 дворів, паровий млин, цегельний завод.
- Мала Писарівка — колишнє власницьке село при річці Ломакіна, 1587 осіб, 277 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, базари по суботах.
- Малижине — колишнє власницьке село при річці Малижинка, 360 осіб, 55 дворів, православна церква.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |