село Губарівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Тер. громада | Богодухівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63020010140022458 ![]() |
Облікова картка | Губарівка |
Основні дані | |
Засноване | 1685 |
Населення | 1456 осіб |
Площа | 5,74 км² |
Густота населення | 254 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62132 |
Телефонний код | +380 5758 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°9′56″ пн. ш. 35°21′40″ сх. д. / 50.16556° пн. ш. 35.36111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
182 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Соборності, буд. 2 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Губарі́вка — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України.
Географія
Село Губарівка розташоване на правому березі річки Мерла. Нижче за течією примикає село Полкова Микитівка. Вище за течією села Кручик і Павлівка. На протилежному березі розташований смт Гути. Зі східного боку села дубовий ліс, з південної — хвойний. На північ і на захід — простягаються поля. Поруч проходять автомобільні дороги Р46 і Т 1702. На півночі села — залізнична станція «Губарівка» (напрямок Харків-Суми).
Історія
Село засноване 1685 року.
За даними на 1864 рік у козацькому хуторі мешкало 923 особи (460 чоловіків та 463 жінка), налічувалось 137 дворових господарств[1].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 41 людина[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до Богодухівської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Богодухівського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Богодухівського району Харківської області[4].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,26% |
російська | 4,05% |
інші | 0,69% |
Люди
В селі народилися
- Гутянський Степан Корнійович (1916—1979) — український історик.
- Дем'яненко Іван Якович (нар. 1949) — український політик і футбольний функціонер.
- Кисіль Микола Олександрович (1929—2011) — український письменник, краєзнавець, журналіст. Почесний громадянин Краснокутська.
- Тризна Олександр Андрійович (1930) — український політик, педагог, депутат Верховної Ради України I скликання (1992—1994).
- Зарiцький Петро Васильович (1928 – 2017) ─ український учений-геолог, академік АН вищої школи України.
Див. також
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 330—331 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 22 серпня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Губарівка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода: Губарівка [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]