| Сімоносекська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Велкика Британія Франція Голландія.svg){kind=small} США
|
.svg){kind=spacer} Тьосю-хан
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Авґуст Леопольд Купер Девід Макдугал |
Морі Масаміцу Акане Такето | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2 000 вояків 28 кораблів |
1 500 вояків 6 кораблів 40 човнів | ||||||
| Втрати | |||||||
| 200 убито і поранено 2 корабля пошкоджено |
600 убито і поранено. | ||||||
Сімоносекська війна[1] (яп. 下関戦争, しものせきせんそう; 1863—1864) — збройний конфлікт в Японії, між Тьосю-ханом та коаліцією чотирьох західних держав — Велкикої Британії, Франції, Голландії та США.
Короткі відомості
Після укладання Японією нерівноправних договорів із державами Європи та США, в країні виник потужний антиіноземний рух. Його провідником виступав західнояпонський Тьосю-хан[2].
25 червня 1863 року радикально налаштовані представники цього хану обстріляли у Сімонсокеській протоці торгові суда США та військові кораблі Франції та Голландії, під приводом виконання Імператорського рескрипту про вигнання варварів, затвередженого сьоґунатом. У відповідь, 20 липня того ж року, міжнародна ескадра в складі кораблів Великої Британії, Франції, Голландії та США бомбардувала порт Сімоносекі[2].
Молоді політики Тьосю-хану, такі як Іто Хіробумі та Іноуе Каору, що повернулися зі стажування у Великій Британії, спробували дипломатично владнати конфлікт. Проте переговори провалилися і у вересні 1864 року воєнні дії було поновлено. Протягом 3 днів японці Тьосю-хану чинили опір, але протистояти новітній артилерії не могли. Європейці та америкаці висадилися в Сімоносекі й захопили важливі стратегічні пункти міста. Після цього, за ініціативи Такасуґі Сінсаку, переговори відновилися[2].
8 вересня 1864 року було укладено мир, згідно з яким Тьосю-хан зобов'язувався знищити вогневі точки в районі Сімоносекської протоки, визнавав право екстериторіальності її вод, відкривав торгівлю з іноземцями і забезпечував іноземні кораблі провіантом і паливом. Сплачувати ж контрибуцію представники хану відмовилися, позаяк формально діяли не з власної ініціативи, а з розпорядження Імператора[2].
Поразка Тьосю-хану у війні була ударом по партії радикалів всередині хану. Влада в ньому перейшла до поміркованих консерваторів, які облишили антиіноземні гасла й перейшли до модернізації свого уділу[2].
Примітки
- ↑ Інші назви: Амаґасекська війна (яп. 馬関戦争, ばかんせんそう), Бої за Сімоносекі (англ. Battles for Shimonoseki), Бомдардування Сімоносекі (англ. Bombardment of Shimonoseki, яп. 四国連合艦隊下関砲撃事件, しこくれんごうかんたいしものせきほうげきじけん).
- ↑ а б в г д Бомдардування Сімоносекі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Див. також
Джерела та література
- (яп.) Бомдардування Сімоносекі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
Посилання
- (яп.) Сімоносекська війна [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
