Гібадулін Станіслав Іосіф Hibadulin Stanislav Iosif Гибадулин Станислав Иосиф | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 11 липня 1990 (34 роки) Кишинів | |
Громадянство | Молдова | |
Національність | Молдован | |
Alma Mater | IMI-NOVA[en] | |
Псевдо | Hitman | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2015—2019 2022 | |
Приналежність | Молдова | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Гібаду́лін Станісла́в Іо́сіф (11 липня 1990, Кишинів, Республіка Молдова) — військовослужбовець, солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни[1]. Народний герой України [2]
Життєпис
Народився в Кишиневі. Навчався в ліцеї імені Liviu Rebreanu, й в університеті ІМІ-Nova на факультеті менеджменту й адміністрування[джерело?]. У 2013 році, за зразком російської неонацистської організації «Оккупай-педофиляй», створив праворадикальну[3] організацію Scutul Social, діяльність якого була зосереджена на вилові педофілів та наркоторговців[4]. За повідомленнями деяких ЗМІ вона також займалася пропагандою неонацизму (що самі члени організації заперечують)[5][6][7].
26 листопада 2014 року був затриманий перед парламентськими виборами[8]. Звільнений у березні 2015 року.
Після звільнення вступив до добровольчого полку «Азов», через деякий час — до лав ЗСУ у складі 25 ОМПБ «Київська Русь».
На початку лютого 2018 року українські бійці зайшли на пункт спостереження супротивника, де знешкодили двох вояків окупаційних корпусів, та заволоділи їхньою зброєю — кулеметом НСВ-12,7 який був на позиції.[9][10] У червні 2018 року волонтер Юрій Мисягін повідомив, що бійцями, які здійснили цю операцію, були саме Станіслав Гібадулін та Ілля Сербін.[11][12]
22 лютого 2018 року виконував завдання із Іллею Сербіним, під час якого вони потрапили під вогонь супротивника. Станіслав отримав поранення ніг і живота, проте зміг винести пораненого Іллю, який від ран помер.[11]
25 січня 2019 року дістав друге поранення поблизу Катеринівки на Луганщині. Ворожа протитанкова керована ракета влучила у транспорт українських військових, миттєво загинув Віталій Губенко, ще четверо бійців, разом із Станіславом, були поранені. Станіслав дістав поранення у голову і руки.[13]
19 травня отримав третє поранення, після якого позбувся ступні ноги, в результаті підриву на міні.[14]
18 липня Президент України підписав указ про надання громадянства Станіславу.[15]
24 лютого 2022 року на початку Російського вторгнення в Україну, доєднався до Окремого полку спеціального призначення «Азов» і брав участь в обороні Києва, згодом почав займатися інструкторською діяльністю через важкий стан здоров'я.[16]
Зцілився від Посттравматичного стресового розладу за допомогою Психоделічної асистованої терапії, після цього став учасником Української асоціації психоделічних досліджень.[17][18]
Російські слідчі в межах кримінальної справи про найманство оголосили в федеральний і міжнародний розшук Станіслава Гібадуліна[19][20], який брав участь у бойових діях на боці ЗСУ проти російських військ. У 2022 році він знову вступив до забороненого в РФ полку "Азов" і брав участь у боях на Київщині як навідник БМП у розвідувальному взводі. У відповідь Інтерпол став на бік бійця з України, надіслав документи до генерального секретаріату Інтерполу для ознайомлення з матеріалами справи та вжиття відповідних заходів, згідно з процедурою.[21]
Нагороди
- 27 червня 2018 року Указом Президента України № 189/2018, За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.[22]
- 17 серпня нагороджений орденом «Народний герой України»[23]
Примітки
- ↑ RISE Moldova (7 лютого 2018), MERCENARII, процитовано 20 липня 2018
- ↑ Дим, Нестор (17 серпня 2019). У Рівному відбулася 30-та церемонія нагородження орденом “Народний герой України”. Новинарня. Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ Moldova: How can we get back to the future?. The Foreign Policy Centre (амер.). 18 липня 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Как в Кишиневе ловят педофилов на "живца". Aif.md (ru-RU) . 30 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. [Архівовано 2018-08-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Охота на ведьм ⋆ BRW Журнал. BRW Журнал (ru-RU) . 28 лютого 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Doina Ioana Străisteanu AMENINȚATĂ de un deținut recent eliberat. Politik. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Епископ Маркелл благодарит неонацистов?. GENDERDOC-M (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Задержания молдавских националистов связаны с деятельностью «Оккупай-Педофиляй» | Двое активистов остаются под стражей — NewsMaker. NewsMaker (рос.). Процитовано 20 липня 2018.
- ↑ Волонтер сообщил об операции ВСУ на Светлодарской дуге: уничтожены террористы, захвачен пулемет (фото) (рос.). Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Факти ICTV (5 лютого 2018), Спецоперация на Светлодарской дуге: у боевиков отобрали гранатомет, пулемет и патроны, процитовано 19 жовтня 2018
- ↑ а б Бойцы 54-й бригады так и не получили обещанных генералами наград, - волонтер. dnipro.depo.ua (англ.). Процитовано 22 листопада 2018.
- ↑ Тыловые «крысы» потеряли наградные документы двух отважных бойцов. Один из смельчаков уже погиб | CRiME. crime-ua.com (рос.). Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ ТСН, Випуск ТСН.19:30 за 26 січня 2018 року, процитовано 3 лютого 2019
- ↑ Подвиги "Хітмена". Що втратив і здобув у війні за Україну молдовський легіонер Стас Гібадулін | Новинарня. novynarnia.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019. [Архівовано 2019-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №526/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ Воював на Донбасі, втратив ногу, але знову у строю. Історія добровольця із Молдови. glavcom.ua (укр.). Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ Бура, Дар'я. «СТАЛЕВІ ВОЇНИ»: ПОДКАСТ ПРО ІСТОРІЇ ДУХУ, ЩО СИЛЬНІШИЙ ЗА ТІЛО.
- ↑ Лимар, Марія. Станіслав Гібадулін: психоделічна терапія змінила моє життя за один сеанс.
- ↑ В РФ заочно арестованы трое наемников из США, Молдавии и Израиля. AiF (рос.). 7 травня 2024. Процитовано 2 жовтня 2024.
- ↑ В РФ заочно арестовали трех наемников из США, Молдавии и Израиля, воевавших за ВСУ. TACC (рос.). Процитовано 2 жовтня 2024.
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2 жовтня 2024.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №189/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 20 липня 2018.
- ↑ У Рівному відбулася 30-та церемонія нагородження орденом “Народний герой України”. Новинарня (укр.). 17 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
- Солдати (Україна)
- Народились 11 липня
- Народились 1990
- Військовики полку Азов
- 25-й окремий мотопіхотний батальйон «Київська Русь»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Молдовани в Україні
- Учасники боїв на Світлодарській дузі
- Учасники боїв за Київ
- Уродженці Кишинева