село Станівці
Герб Прапор
У центрі села
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Тарашанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73060530040037752
Основні дані
Населення	2798
Поштовий індекс	60432
Телефонний код	+380 3734
Географічні дані
Географічні координати	48°4′22″ пн. ш. 26°3′54″ сх. д. / 48.07278° пн. ш. 26.06500° сх. д. / 48.07278; 26.06500
Середня висота над рівнем моря	387 м
Місцева влада
Карта
Станівці
Станівці
Мапа

Стані́вці (рум. Stăneşti) — село в Україні, у Тарашанській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

В історії знане за назвою Станівці на Сереті. Збереглася легенда про походження назви поселення: нібито під час битви молдавського війська Штефана Великого з загонами польського короля Яна Ольбрахта відзначився воїн Стенеску. Після перемоги господар подарував йому землю, де зараз і розташовані Станівці.

За іншою версією назва поселення має слов'янське походження і походить від слова «стен» та означає «військовий табір».

Станівці розташовані у південно-східній частині Чернівецького району на автошляху обласної категорії.

Село засноване в XVII столітті.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації старого району, село увійшло до складу нового Чернівецького району^[1].

Налічує понад 2700 мешканців, переважно румуни.

В усі часи Станівці славилися талановитими музикантами, колекціонерами народних мелодій, аматорами народних театрів. Ансамбль сопілкарів, створений Алексою Постеукою на фестивалі аматорського мистецтва у Києві здобув бронзову медаль, сурмачі на чолі із Д. Миколайчуком були призерами обласного фестивалю «Біля золотих джерел», Парасковія Пілат на міжнародному фестивалі (1987 р.) здобула призове місце за гру на дримбі. У селі пам'ятають родинні династії музикантів: Ісака і Корнелія Постевків, Касіяна Плантуса, Цуркана, Драгоша Постевки.

Соловей на сопілці, що зображений на гербі села, символізує музичні таланти станівчан. А образ цієї пташки — це символ людського щастя, співучості і красномовства. Він є провісником весни.

Срібний яблуневий цвіт із золотим листям на гербі символізує родючі сади. З давніх-давен сільчани віддають перевагу вирощуванню яблук різних сортів, навесні по всьому селу цвітуть яблуні, цей цвіт символізує радість життя, відновлення та надію на врожай.

В селі працює підприємство з випалювання керамічної цегли (збудоване наприкінці 1960-х років). Це єдиний завод даного напрямку на Глибоччині.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.