Серджо Маттарелла | |
---|---|
італ. Sergio Mattarella | |
12-й Президент Італії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 3 лютого 2015 |
Прем'єр-міністр | Маттео Ренці Паоло Джентілоні Джузеппе Конте Маріо Драґі Джорджа Мелоні |
Попередник | Джорджо Наполітано |
Міністр оборони Італії | |
25 квітня 2000 — 11 червня 2001 | |
Попередник | Карло Сконьямільо |
Наступник | Антоніо Мартіно |
Народився | 23 липня 1941[1][2][…] (83 роки) Палермо, Сицилія, Італія[4] |
Відомий як | політик, адвокат, викладач університету, суддя |
Місце роботи | Університет Палермо |
Країна | Італія |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо |
Політична партія | Демократична партія (2009) |
Батько | Бернардо Матареллаd |
Мати | Maria Buccellatod |
У шлюбі з | Marisa Chiazzesed |
Діти | Bernardo Giorgio Mattarellad і Laura Mattarellad |
Релігія | римо-католик[d] і католицтво |
Нагороди | |
Підпис | |
quirinale.it/page/biografia | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Серджо Маттарелла (італ. Sergio Mattarella; нар. 23 липня 1941, Палермо, Сицилія) — італійський юрист і політик. 3 лютого 2015 обраний Президентом Італії.
Життєпис
Закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сап'єнца, пізніше викладав право в Університеті Палермо. Почав політичну діяльність у Християнсько-демократичній партії. 1983 року був вперше обраний до Палати депутатів.
З 1987 до 1989 був міністром з питань зв'язків із парламентом в урядах Джованні Горіа і Чіріако Де Міта. За рік очолив Міністерство освіти в шостому уряді Джуліо Андреотті. У 1990—1992 він обіймав посаду заступника секретаря Національної ради Християнсько-демократичної партії, пізніше, 1994 року, очолював партійний часопис Il Popolo.
Після розпуску християнських демократів, вступив до лав Народної партії. У жовтні 1998 року він повернувся до Ради Міністрів (на чолі з Массімо Д'Алема) як заступник прем'єр-міністра. У грудні 1999 року в тому ж уряді він став міністром оборони. Цю посаду Матарелла також обіймав і в уряді Джуліано Амато (до червня 2001).
Належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода», а 2007 року приєднався до Демократичної партії. 5 жовтня 2011 парламент призначив його суддею Конституційного суду.
Нагороди
- Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 11 квітня 2015)[5]
Примітки
- ↑ http://www.quirinale.it/qrnw/statico/presidente/biografia.htm
- ↑ Salzburgwiki
- ↑ BeWeB
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1070597058 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, gennaio 2016. — P. 83. [Архівовано 19 грудня 2017 у Wayback Machine.] (італ.)
Посилання
- Профіль на сайті парламенту [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 23 липня
- Народились 1941
- Уродженці Палермо
- Науковці Палермського університету
- Випускники Римського університету
- Випускники Палермського університету
- Члени Демократичної партії (Італія)
- Кавалери Військового ордена Італії
- Кавалери італійського ордена «За заслуги в праці»
- Кавалери Колоніального ордена Зірки Італії
- Нагороджені Золотою медаллю «За внесок у розвиток культури і мистецтва» (Італія)
- Лицарі Великого хреста ордена Британської імперії
- Кавалери ордена Пія IX
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери ланцюга ордена Ацтекського орла
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Кавалери ордена Визволителя Сан-Мартіна
- Командори ордена Нідерландського лева
- Нагороджені орденом Білої Троянди
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Свободи
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Кавалери ордена Хреста землі Марії
- Кавалери ордена Вітовта Великого з золотим ланцюгом
- Кавалери ордена Гейдара Алієва
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого золотого почесного знака на стрічці «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена «За виняткові заслуги» (Словенія)
- Кавалери ордена Ізабелли Католички з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери ордена Білого Орла
- Кавалери ланцюга ордена Зірки Румунії
- Італійські правники
- Члени Палати депутатів Італії
- Міністри освіти Італії
- Міністри оборони Італії
- Члени Християнсько-демократичної партії (Італія)
- Чинні керівники держав
- Викладачі вишів Італії
- Почесні лицарі-командори ордена Британської імперії
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН