Селець (Володимирський район)

село Селець
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Володимирський район
Тер. громада	Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07020050210026994
Облікова картка	Селець
Основні дані
Засноване	1452
Населення	426
Площа	0,962 км²
Густота населення	434,51 осіб/км²
Поштовий індекс	44753
Телефонний код	+380 3342
Географічні дані
Географічні координати	50°45′58″ пн. ш. 24°23′9″ сх. д. / 50.76611° пн. ш. 24.38583° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	233 м
Водойми	р. Луга
Відстань до; обласного центру	70 км
Відстань до; районного центру	12 км
Відстань до; залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Миру, 2, с. Зимне, Володимирський р-н, Волинська обл., 44752
Карта
	Селець
	Селець
Мапа
	Селець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Селець.

Селе́ць — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

Загальні дані

Населення становить 426 осіб.

Кількість дворів (квартир) — 121.

У селі функціонує Святотроїцька православна церква. Кількість прихожан — близько 200 осіб^[1]. В Гімназії с. Селець ім.Олени Полонської навчалося 64 школярі станом на 2021 рік. У 2022 році на час війни школу тимчасово закрили у зв'язку з відсутністю в ній бомбосхосховища^[2]. Працює клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС на 64 номери, 3 торговельних заклади. Проводять господарську діяльність підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції та фермерські господарства, спеціалізація — рослинництво та тваринництво.

Забезпечений прийом мовлення таких телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення, АТМ «Володимир», Новий, ТРК «Україна», 5 канал, НТН, Мегаспорт, ICTV, Тоніс, TVP, Polsat.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у доброму стані, реконструкція завершилася у 2021 р. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Географія

Селом протікає річка Луга.

Село розташовувалося на березі озера, котре зміліло.^[3]

Історія

1 січня 1605 р. князь Юрій Михайлович Чорторийський подав до Володимирського ґродського суду власні привілеї для облятування. Поміж них наявний документ від 2 березня 1452 р., в якому йдеться про те, що великий князь литовський Казимир Ягайлович надав у власність Немирі Резановичу село Селець: "Видивши εго слꙋжбꙋ намъ вεрнꙋю и николи нε ωмεшканꙋю пна Нεмиринꙋ Рεзановича, а додꙋмавши εсмо съ нашими кнзи и пны, с нашою вεрною радою, дали εсмо пну Нεмири Рεзановичꙋ и записали таѩ имεнѩ: Литовижъ, Сεлъцо, Торговища, Червисча, Стволовичи, по томꙋ, какъ была при великомъ кнзю Витовти и какъ тεпεръ панъ Нεмира дεржалъ, а къ тому: Зѣмно, а Бꙋбново, а Чесныи Кресты, а Марковъ Став, а Сεрнамъстишин и со всимъ съ тымъ, што издавна к тымъ имεнѩмъ слушаεтъ"^[4]^[5].

13 червня 1598 р. у реляції возного зафіксовано продаж Юрієм Чорторийським Сельця, Бубнова, Житань (Володимирський повіт) та Козятина (Луцький повіт) володимирському підкоморію Адаму Прусиновському^[6]. У цьому ж документі підкреслено збереження оренди цих населених пунктів за Яном Сенницьким, який був заведений в тримання власності при попередньому власнику. Незважаючи на цей акт, 23 червня 1598 р. Юрій Чорторийський згадується як власник села ("которыи жε позовъ вышъ мεнованыи [стосувався інших маєтностей князя, які лежала у Володимирському повіті - сіл Заболотця та Ракулин] ωтнюсши до имεныѩ кнжти εго мл. Юрѧ Чорторыского в повεтε володимεрскомь лεжачоε, до Сεлца и ꙋткнꙋломъ εго у ворота двора сεлεцкого и тивону тамошнεмꙋ и подданымъ тамошнимъ сεлεцкимъ, пεрεдъ дворомъ стоѩчим, ωказалом")^[7].

Пізніше власниками (дідичами) були польські шляхтичі Цєкліньські, Мьончиньські.

Станом на XIX столітті зафіксовано існування трьох святинь в селі: Церква Святого Архістратига Михаїла, Церква Святої Трійці та Свято-Троїцький римсько-католицький костел^[8].

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

24 травня 2022 р. прихожанами Свято-Троїцького храму села Селець було прийнято рішення про відхід від УПЦ МП та перехід до Православної Церкви України^[9].

Населення

За паспортом Зимнівської громади (на 01.01.21), населення становить 426 осіб.^[1]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 440 осіб, з яких 205 чоловіків та 235 жінок.^[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 418 осіб, у 133 дворах.^[11]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[12]

Мова	Відсоток
українська	99,04 %
російська	0,72 %
білоруська	0,24 %

Відомі люди

Колодійчук Євген Сергійович — український поет, пісняр, письменник-гуморист, журналіст. Навчався в Селецькій школі, похований на місцевому цвинтарі.

Народилися

Олена Казимирчак-Полонська — видатний український радянський астроном
Юзеф Мьончиньський — староста лосицький, генерал французьких військ, маршалок белзький Барської конфедерації з 28 серпня 1769 р., воював проти О. Суворова (мати — Дорота з князів Воронецьких).^[13]
Валентина Засадко (* 1982) — український економіст.

Примітки

↑ ^а ^б Паспорт Зимнівської сільської ради станом на 01.01.2021 рік
↑ Немає необхідного укриття: у Зимнівській громаді хочуть призупинити навчання в одній зі шкіл, однак мешканці проти | БУГ - bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
↑ Польська тактична карта сьогоднішнього українського заходу 1924-1939 [1]
↑ 1 січня 1605 р. ꙋписанε привилεεв и розных листов пεрвεи домови кнжты Чεрторыских а тεпεръ розънымъ ωсобам на маεтности слꙋжачих. ЦДІАК України, ф. 28, оп. 1, спр. 37, арк. 1-20.
↑ 2 березня 1452 року, Жаловаванная грамота Казимира Ягайловича Немире Резановичу на именія: Литовижь, Селцо, Тарговицу, Червисча, Стволовичи, Зимно, Бубново, Чесный Кресть, Марковь Ставь и Сернинавье. (1886). Архив Юго-Западной Россіи, ч. VII, т. I. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкага. с. 6–32.
↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 255 зв. - 256.
↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 343-343 зв.
↑ Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області (1600-1933) \ ред. Гика В. Положенцева Т. Новосад О. Вронська І. Луцьк: Надстир`я. 2009. 588 с.
↑ Ще одна парафія у Володимир-Волинському районі приєдналася до ПЦУ. http://bug.org.ua/ (Українською) . 24.05.2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ W. Szczygielski. Miączyński Józef // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — t. 20/3. — Zeszyt 86. s. 559 (пол.)

Посилання

Паспорт села Селець
Погода в селі Селець [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Інформаційний портал iForma

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б Паспорт Зимнівської сільської ради станом на 01.01.2021 рік

[2] Немає необхідного укриття: у Зимнівській громаді хочуть призупинити навчання в одній зі шкіл, однак мешканці проти | БУГ - bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.

[3] Польська тактична карта сьогоднішнього українського заходу 1924-1939 [1]

[4] 1 січня 1605 р. ꙋписанε привилεεв и розных листов пεрвεи домови кнжты Чεрторыских а тεпεръ розънымъ ωсобам на маεтности слꙋжачих. ЦДІАК України, ф. 28, оп. 1, спр. 37, арк. 1-20.

[5] 2 березня 1452 року, Жаловаванная грамота Казимира Ягайловича Немире Резановичу на именія: Литовижь, Селцо, Тарговицу, Червисча, Стволовичи, Зимно, Бубново, Чесный Кресть, Марковь Ставь и Сернинавье. (1886). Архив Юго-Западной Россіи, ч. VII, т. I. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкага. с. 6–32.

[6] ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 255 зв. - 256.

[7] ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 343-343 зв.

[8] Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області (1600-1933) \ ред. Гика В. Положенцева Т. Новосад О. Вронська І. Луцьк: Надстир`я. 2009. 588 с.

[9] Ще одна парафія у Володимир-Волинському районі приєдналася до ПЦУ. http://bug.org.ua/ (Українською) . 24.05.2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

[населення_1989-10] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-11] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001_мова-12] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[13] W. Szczygielski. Miączyński Józef // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — t. 20/3. — Zeszyt 86. s. 559 (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

п о р Населені пункти Володимирського району
Міста	Володимир • Нововолинськ • Устилуг
Селища	Благодатне • Іваничі • Локачі
Села	Амбуків • Бегета • Березовичі • Бермешів • Білин • Біличі • Білі Береги • Білопіль • Бобичі • Бортнів • Бубнів • Бубнів • Будятичі • Бужанка • Бужковичі • Великий Окорськ • Верба • Верхнів • Війниця • Вілька-Садівська • Войнин • Волиця • Волиця-Морозовицька • Володимирівка • Воля-Свійчівська • Ворчин • Вощатин • Гайки • Галинівка • Гевин • Горичів • Гранатів • Грибовиця • Грушів • Гряди • Губин • Дарницьке • Дігтів • Долинка • Дорогиничі • Древині • Дубники • Жашковичі • Житані • Журавець • Заболоття • Заболотці • Завидів • Залужжя • Залужне • Замличі • Замости • Запуст • Заріччя • Заставне • Затурці • Защитів • Заячиці • Зимне • Зоря • Зубильне • Іванів • Іванівка • Ізов • Квасовиця • Кисилин • Кладнів • Клопочин • Когильне • Козлів • Колона • Колпитів • Конюхи • Коритниця • Коритниця • Космівка • Красностав • Крать • Кремеш • Кречів • Кропивщина • Крухиничі • Кути • Ласків • Лежниця • Линів • Литовеж • Ліски • Лисов •Лугове • Лудин • Луковичі • Льотниче • Людмильпіль • Малий Окорськ • Маньків • Маркелівка • Марковичі • Маркостав • Марія-Воля • Менчичі • Микитичі • Микуличі • Милятин • Михайлівка • Михалє • Мишів • Міжгір'я • Міжлісся • Млинище • Мовники • Мовчанів • Морозовичі • Навретин • Нехвороща • Низкиничі • Низькі Цевеличі • Нова Лішня • Новий Загорів • Новини • Новосілки • Овадне • Овлочин • Озютичі • Октавин • Орані • Орищі • Осмиловичі • Острівок • Охнівка • П'ятидні • П'ятикори • Павловичі • Павлівка • Пархоменкове • Переславичі • Петрове • Писарева Воля • Підгайці • Полум'яне • Поничів • Поромів • Привітне • Провалля • Радовичі • Риковичі • Риловиця • Роговичі • Рогожани • Рокитниця • Романівка • Руда • Руснів • Русовичі • Русів • Садівські Дубини • Самоволя • Свійчів • Селець • Селіски • Семеринське • Сірнички • Соснина • Ставки • Стара Лішня • Старий Загорів • Старий Порицьк • Старосілля • Стенжаричі • Стефанівка • Сусваль • Суходоли • Твердині • Твориничі • Тишковичі • Топилище • Тростянка • Трубки • Тумин • Турівка • Фалемичі • Федорівка • Хворостів • Хмелів • Хмелівка • Хобултова • Холопичі • Хорів • Хотячів • Хренів • Хрипаличі • Цевеличі • Черчичі • Чесний Хрест • Чорників • Шахтарське • Шельвів • Шистів • Шкартані • Щенятин • Юнівка • Ягідне • Яковичі () — колишні населені пункти*