село Селець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Тер. громада | Зимнівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA07020050210026994 |
Облікова картка | Селець |
Основні дані | |
Засноване | 1452 |
Населення | 426 |
Площа | 0,962 км² |
Густота населення | 434,51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44753 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′58″ пн. ш. 24°23′9″ сх. д. / 50.76611° пн. ш. 24.38583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
233 м |
Водойми | р. Луга |
Відстань до обласного центру |
70 км |
Відстань до районного центру |
12 км |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Миру, 2, с. Зимне, Володимирський р-н, Волинська обл., 44752 |
Карта | |
Мапа | |
|
Селе́ць — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.
Загальні дані
Населення становить 426 осіб.
Кількість дворів (квартир) — 121.
У селі функціонує Святотроїцька православна церква. Кількість прихожан — близько 200 осіб[1]. В Гімназії с. Селець ім.Олени Полонської навчалося 64 школярі станом на 2021 рік. У 2022 році на час війни школу тимчасово закрили у зв'язку з відсутністю в ній бомбосхосховища[2]. Працює клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС на 64 номери, 3 торговельних заклади. Проводять господарську діяльність підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції та фермерські господарства, спеціалізація — рослинництво та тваринництво.
Забезпечений прийом мовлення таких телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення, АТМ «Володимир», Новий, ТРК «Україна», 5 канал, НТН, Мегаспорт, ICTV, Тоніс, TVP, Polsat.
Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у доброму стані, реконструкція завершилася у 2021 р. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.
Географія
Селом протікає річка Луга.
Село розташовувалося на березі озера, котре зміліло.[3]
Історія
1 січня 1605 р. князь Юрій Михайлович Чорторийський подав до Володимирського ґродського суду власні привілеї для облятування. Поміж них наявний документ від 2 березня 1452 р., в якому йдеться про те, що великий князь литовський Казимир Ягайлович надав у власність Немирі Резановичу село Селець: "Видивши εго слꙋжбꙋ намъ вεрнꙋю и николи нε ωмεшканꙋю пна Нεмиринꙋ Рεзановича, а додꙋмавши εсмо съ нашими кнзи и пны, с нашою вεрною радою, дали εсмо пну Нεмири Рεзановичꙋ и записали таѩ имεнѩ: Литовижъ, Сεлъцо, Торговища, Червисча, Стволовичи, по томꙋ, какъ была при великомъ кнзю Витовти и какъ тεпεръ панъ Нεмира дεржалъ, а къ тому: Зѣмно, а Бꙋбново, а Чесныи Кресты, а Марковъ Став, а Сεрнамъстишин и со всимъ съ тымъ, што издавна к тымъ имεнѩмъ слушаεтъ"[4][5].
13 червня 1598 р. у реляції возного зафіксовано продаж Юрієм Чорторийським Сельця, Бубнова, Житань (Володимирський повіт) та Козятина (Луцький повіт) володимирському підкоморію Адаму Прусиновському[6]. У цьому ж документі підкреслено збереження оренди цих населених пунктів за Яном Сенницьким, який був заведений в тримання власності при попередньому власнику. Незважаючи на цей акт, 23 червня 1598 р. Юрій Чорторийський згадується як власник села ("которыи жε позовъ вышъ мεнованыи [стосувався інших маєтностей князя, які лежала у Володимирському повіті - сіл Заболотця та Ракулин] ωтнюсши до имεныѩ кнжти εго мл. Юрѧ Чорторыского в повεтε володимεрскомь лεжачоε, до Сεлца и ꙋткнꙋломъ εго у ворота двора сεлεцкого и тивону тамошнεмꙋ и подданымъ тамошнимъ сεлεцкимъ, пεрεдъ дворомъ стоѩчим, ωказалом")[7].
Пізніше власниками (дідичами) були польські шляхтичі Цєкліньські, Мьончиньські.
Станом на XIX столітті зафіксовано існування трьох святинь в селі: Церква Святого Архістратига Михаїла, Церква Святої Трійці та Свято-Троїцький римсько-католицький костел[8].
У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.
У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.
24 травня 2022 р. прихожанами Свято-Троїцького храму села Селець було прийнято рішення про відхід від УПЦ МП та перехід до Православної Церкви України[9].
Населення
За паспортом Зимнівської громади (на 01.01.21), населення становить 426 осіб.[1]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 440 осіб, з яких 205 чоловіків та 235 жінок.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 418 осіб, у 133 дворах.[11]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
російська | 0,72 % |
білоруська | 0,24 % |
Відомі люди
- Колодійчук Євген Сергійович — український поет, пісняр, письменник-гуморист, журналіст. Навчався в Селецькій школі, похований на місцевому цвинтарі.
Народилися
- Олена Казимирчак-Полонська — видатний український радянський астроном
- Юзеф Мьончиньський — староста лосицький, генерал французьких військ, маршалок белзький Барської конфедерації з 28 серпня 1769 р., воював проти О. Суворова (мати — Дорота з князів Воронецьких).[13]
- Валентина Засадко (* 1982) — український економіст.
Примітки
- ↑ а б Паспорт Зимнівської сільської ради станом на 01.01.2021 рік
- ↑ Немає необхідного укриття: у Зимнівській громаді хочуть призупинити навчання в одній зі шкіл, однак мешканці проти | БУГ - bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
- ↑ Польська тактична карта сьогоднішнього українського заходу 1924-1939 [1]
- ↑ 1 січня 1605 р. ꙋписанε привилεεв и розных листов пεрвεи домови кнжты Чεрторыских а тεпεръ розънымъ ωсобам на маεтности слꙋжачих. ЦДІАК України, ф. 28, оп. 1, спр. 37, арк. 1-20.
- ↑ 2 березня 1452 року, Жаловаванная грамота Казимира Ягайловича Немире Резановичу на именія: Литовижь, Селцо, Тарговицу, Червисча, Стволовичи, Зимно, Бубново, Чесный Кресть, Марковь Ставь и Сернинавье. (1886). Архив Юго-Западной Россіи, ч. VII, т. I. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкага. с. 6–32.
- ↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 255 зв. - 256.
- ↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 343-343 зв.
- ↑ Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області (1600-1933) \ ред. Гика В. Положенцева Т. Новосад О. Вронська І. Луцьк: Надстир`я. 2009. 588 с.
- ↑ Ще одна парафія у Володимир-Волинському районі приєдналася до ПЦУ. http://bug.org.ua/ (Українською) . 24.05.2022.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ W. Szczygielski. Miączyński Józef // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — t. 20/3. — Zeszyt 86. s. 559 (пол.)
Посилання
- Паспорт села Селець
- Погода в селі Селець [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал iForma
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |