Селена́тна кислота, селе́нова кислота — неорганічна кислота, що складається з катіона водню і аніона селената (SeO42-). Хімічна формула H2SeO4.
Фізичні властивості
Селенова кислота при стандартних умовах є безбарвною кристалічною речовиною, добре розчинною в воді[1]. Отруйна, гігроскопічна, є сильним окисником. Селенова кислота — одна з небагатьох сполук (і єдина кислота в чистому вигляді), що розчиняють золото (поряд з царською водою, розчином Люголя, ціанідами тощо). У твердому стані вона кристалізується в ромбічну структуру.
Отримання
- Взаємодія селен(VI) оксиду з водою:
- Взаємодія селену з хлорною або бромною водою:
- Взаємодія селенистої кислоти або селен(IV) оксиду з пероксидом водню:
- Найпростіше селенову кислоту отримати обробкою суспензії селениту срібла бромною водою
Для отримання безводної кислоти в твердому кристалічному стані отриманий розчин випарюють при температурі нижче 140 °C (413 К, 284 °F) у вакуумі.
Концентровані розчини селенової кислоти в'язкі. Відомі кристалічні гідрати кислоти:
- H2SeO4·H2O (плавиться при 26 °C);
- H2SeO4·2H2O (плавиться при -24 °C);
- H2SeO4·4H2O (плавиться при -52 °C);
- H2SeO4·6H2O (плавиться при -68 °C).
Хімічні властивості
- Зміна забарвлення кислотно-основних індикаторів
- Гаряча, концентрована селенова кислота здатна розчиняти золото, утворюючи червоно-жовтий розчин аурум(III) селенату:
Примітки
- ↑ [1] [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] Опис підгрупи селену і кислот цієї підгрупи на xumuk.ru
Джерела
- Краткий химический справочник. Рабинович В. А., Хавин З. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — Л.: Химия, 1991. — 432с.
- Некрасов Б. В. Основы общей химии. Том 1 Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Химия, 1973. — 656 с.