Рєпнін Анікіта Іванович

Анікіта Іванович Рєпнін
Анікіта Іванович Рєпнін
Аникита Иванович Репнин
	Анікіта Іванович Рєпнін
Президент Військової колегії
	1724 — 1726
Попередник	Меншиков Олександр Данилович
Наступник	Меншиков Олександр Данилович
Народився	1668; Москва
Помер	14 липня 1726; Рига
Відомий як	державний службовець, військовослужбовець
Країна	Російська імперія
Батько	Ivan Repnind
Мати	Q108844384?
У шлюбі з	Голіцина Праскева Дмитрівнаd
Діти	Репнін Василь Аникитичd, Nikolay Repninskyd, Репнін Юрій Микитичd і Q115957029?
Звання	Генерал-фельдмаршал
Релігія	православ'я
Нагороди
	Медіафайли у Вікісховищі

Анікіта Іванович Рєпнін (1668, Москва, Московське царство — 14 липня 1726, Рига, Російська імперія) — російський військовий діяч, генерал-фельдмаршал (1724), князь.

Біографія

Син боярина Івана Борисовича Рєпніна^[4]. Із 1684 року — постельничий царя Петра I. Із 1685 року служив у «потішному війську». У 1694 році у чині підполковника^[4] брав участь у «кожуховських маневрах».

Під час першого Азовського походу в 1695 році — генерал-ад'ютант генерала Головіна. Під час другого Азовського походу 1696 року — капітан морської роти. Учасник придушення Стрілецького бунту 1698 року. Із 1699 року формував 10 солдатських полків у Казані. Із 1700 року — генерал^[5].

На початку Північної війни командував дивізією, брав участь у битві під Нарвою. У 1701 році командував московським допоміжним корпусом, який діяв разом із саксонськими військами^[6]. Брав участь у битві на Двіні. Із 1704 року — командир піхотного полку (з 1708 року полк називався Тобольським). Брав участь у боях зі шведами за Нотебург, Нієншанц, Нарву.

У липні 1708 року був розбитий шведами при Головчині, за що був відданий Петром I під трибунал і позбавлений генеральського звання. Під час Полтавської битви командував центром московської армії, за успіхи в цій битві був відновлений у званні генерала і нагороджений орденом Андрія Первозванного.

Брав участь в облозі Риги (1709—1710) та Прутському поході 1711 року.

Із 1719 року — генерал-губернатор Ризької губернії. Одночасно з 1724 року — президент Військової колегії. Із 7 травня 1724 року — генерал-фельдмаршал.

Помер у Ризі.

Нагороди

Орден Андрія Первозванного (Московське царство)
Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
Орден Білого Орла (Річ Посполита)
Орден Слона (Данія)

Примітки

↑ Репнин, Аникита Иванович // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 74–83.
d:Track:Q21175487 d:Track:Q656 d:Track:Q1960551 d:Track:Q20978277
↑ Рудаков В. Е. Репнины // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 599–601.
d:Track:Q4399298 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24478942 d:Track:Q23892956 d:Track:Q19908137
↑ Репнин, Василий Никитич // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 85–89.
d:Track:Q21175487 d:Track:Q25874983 d:Track:Q1960551 d:Track:Q656
↑ ^а ^б РБС/ВТ/Репнин, Аникита Иванович — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 3 вересня 2022.
↑ Бантыш-Каменский Д. Н. 5-й генерал-фельдмаршал князь Никита Иванович Репнин // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1.
↑ Gromoboy (суббота, 9 октября 2021 г.). Oderint Dum Probent: Рижский поход русского вспомогательного корпуса А. Н. Репнина в 1701 г. Oderint Dum Probent. Процитовано 3 вересня 2022.

Джерела

Бантыш-Каменский Д. Н. 5-й генерал-фельдмаршал князь Никита Иванович Репнин // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1.
Масловский С. Д. Репнин, Аникита Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
Репнин, Василий Никитич // Русский биографический словарь — СПб.: 1913. — Т. 16. — С. 85—89.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q20978277">[[:ru:s:РБС/ВТ/Репнин,_Аникита_Иванович|Репнин,_Аникита_Иванович]]_//_''[[:d:Q21175487|Русский_биографический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1913._—_Т.&nbsp;16._—_С.&nbsp;74–83.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21175487]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q1960551]][[d:Track:Q20978277]]</div>-1] Репнин, Аникита Иванович // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 74–83.
d:Track:Q21175487 d:Track:Q656 d:Track:Q1960551 d:Track:Q20978277

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24478942"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Рудаков_Василь_Єгорович|Рудаков&nbsp;В.&nbsp;Е.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Репнины|Репнины]]_//_''[[:d:Q23892956|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1899._—_Т.&nbsp;XXVIа._—_С.&nbsp;599–601.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4399298]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24478942]][[d:Track:Q23892956]][[d:Track:Q19908137]]</div>-2] Рудаков В. Е. Репнины // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 599–601.
d:Track:Q4399298 d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24478942 d:Track:Q23892956 d:Track:Q19908137

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q25874983">[[:ru:s:РБС/ВТ/Репнин,_Василий_Никитич|Репнин,_Василий_Никитич]]_//_''[[:d:Q21175487|Русский_биографический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1913._—_Т.&nbsp;16._—_С.&nbsp;85–89.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21175487]][[d:Track:Q25874983]][[d:Track:Q1960551]][[d:Track:Q656]]</div>-3] Репнин, Василий Никитич // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 85–89.
d:Track:Q21175487 d:Track:Q25874983 d:Track:Q1960551 d:Track:Q656

[:0-4] а ^б РБС/ВТ/Репнин, Аникита Иванович — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 3 вересня 2022.

[5] Бантыш-Каменский Д. Н. 5-й генерал-фельдмаршал князь Никита Иванович Репнин // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1.

[6] Gromoboy (суббота, 9 октября 2021 г.). Oderint Dum Probent: Рижский поход русского вспомогательного корпуса А. Н. Репнина в 1701 г. Oderint Dum Probent. Процитовано 3 вересня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]