| село Рогізно | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Бісковицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080010270088359 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 8 травня 1352 |
| Населення | 605 |
| Площа | 0,935 км² |
| Густота населення | 647,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81421 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′45″ пн. ш. 23°3′49″ сх. д. / 49.62917° пн. ш. 23.06361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
289 м |
| Водойми | р. Болозівка |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Самбір |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81421, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Верхівці |
| Карта | |
  Рогізно | |
 Рогізно | |
| Мапа | |
| |
Рогізно — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Населення становить 605 осіб.
Відомості про існування села сягають епохи князя Лева Даниловича, коли він надав його (разом із селом Ритеровичі) у володіння роду Дробишів.[1]
Перша згадка про Рогізно є у грамоті Оти Пілецького від 8 травня 1352 р. як про село Перемишльської волості.[2]
Рогізно складається з трьох частин. Головна частина села називається просто Село, південна частина (тягнеться від центру села до річки Болозівки) — Родзина, тобто родина (до війни заселена переважно поляками) і західна частина — Кольонія (до війни тут жили німецькі колоністи). Неподалік горішнього (північного) кінця села в лісі розташована гора, за назвою Біла гора. Колись з-під неї витікав струмок з ропою (насичений соляний розчин). Місцеві мешканці використовували його для своїх господарських потреб[3].
Примітки
- ↑ Купчинський О. Акти і документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження, тексти. Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, 2004, — С. 832—834
- ↑ Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 341—342.
- ↑ Юнко М. М. Топоніми Самбірщини як пам’ятки історико-культурної спадщини Прикарпаття. ВІСНИК Львівського інституту економіки і туризму (8/2013). Архів оригіналу за 3 липня 2016.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |