| село Раковець | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Золотниківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040190160048012 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1472 |
| Населення | 285 |
| Площа | 0,159 км² |
| Густота населення | 1792.45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48112 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′59″ пн. ш. 25°21′44″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 25.36222° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 |
| Карта | |
  Раковець | |
 Раковець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ракове́ць — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До вересня 2015 підпорядковане Соснівській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. До Раковця приєднано хутір Козубський. Розташоване у південній частині району, на річці Стрипа.
Населення — 255 осіб (2007).
Історія
Згадується село 7 травня 1438 року в книгах галицького суду[1].
Перша письмова згадка про Раковець датована 1472 р. Назва села Раковець походить за легендою, від наявності великої кількості раків, що розвелися у повільній воді Стрипи. У давні часи місцеві мешканці виловлювали раків на продаж.
1857 р. в селі проживало 625 мешканців.
Перша школа в селі Раковець була збудована 1863 р. з глини, а друга – чотирикласна, вимурована з цегли у 1904 р. 1982 р. школа була закрита як безперспективна, а учні були переведені до школи села Соснів. 1880 р. велика земельна власність належала народовому закладові Оссолінських у Львові.
Діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», кооператива.
У жовтні–листопаді 1915 р. точилися бої Леґіону Українських Січових Стрільців з російською армією між селами Раковець і Семиківці. У селі загинули стрільці Мартин Іква (1 листопада 1915 р.) та Василь Олійник (10 листопада 1915 р.); поранень зазнали Михайло Кожух і Степан Мазур.
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Підгаєцькому повіті об'єднаної сільської гміни Семиківці[2].
4 липня 1941 підрозділ Червоної армії вбив у селі 2-х юнаків, які підняли український синьо-жовтий прапор.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610870, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 157 виборців, явка 68,15%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 23,08%, за «Слугу народу» — 20,19%, за «Європейську Солідарність» — 13,46%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримали Микола Люшняк (самовисування) і Ігор Сопель (Слуга народу) — по 19,63%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — по 15,89%[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 285 | 100% |
Пам'ятки
Насипано символічну могилу воякам УПА (1992).
Соціальна сфера
Працюють клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- журналіст, діяч культури Б. Бідяк.
Галерея
-
Дорожній знак при повороті на село -
Сільська вулиця -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила воякам УПА -
Автобусна зупинка
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.49, №435 (лат.)
- ↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 634. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Література
- Уніят В. Раковець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 168. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Гарбовська М., Івахів Г., Уніят В. Раковець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 315—316. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Квіти лягли до монумента [Текст] : [посол Угорщини прибув щоб вшанувати пам'ять угорських воїнів, які у 1915 р. загинули у боях проти рос. царської армії] / Г. Миколаєнко // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 41 (16 жовт.). — С. 7 : фот.
- Rakowiec 1.) wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 515. (пол.)