селище Приютівка | |
---|---|
Краєвид вулиці біля станції Користівка | |
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Олександрійський район |
Тер. громада | Приютівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA35080150010021337 |
Основні дані | |
Засновано | до 1760 р. |
Колишня назва | Ружманка |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 3 045 (01.01.2022)[1] |
Поштовий індекс | 28020 |
Телефонний код | +380 5235 |
Географічні координати | 48°43′13″ пн. ш. 33°3′55″ сх. д. / 48.72028° пн. ш. 33.06528° сх. д. |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Користівка |
Селищна влада | |
Адреса | 28020, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт Приютівка, вул. Шкільна, 4 |
Карта | |
Приютівка у Вікісховищі |
Прию́тівка (первісна назва — Ружманка) — селище в Україні, Олександрійський район, Кіровоградська область. Є адмінцентром Приютівської об'єднаної територіальної громади[2], до якої увійшли Войнівська, Протопопівська, Костянтинівська, Головківська, Ізмайлівська сільські ради.
Походження назви
Перша назва населеного пункту — Ружманка, походить від прізвища місцевого землевласника поміщика Ружмана. Іноді називають її Вараждін. Походження першого топоніма Ружманка антропологічне. Топонім Вараждін, іноді Ворождін, швидше за все, з'явився як пряма асоціація з найближчим населеним пунктом Протопопівка, колишнім новосербським шанцем Вараждін.
Назва Приютівка виникла як запозичення з російської мови: "Ойконім виник за допомогою суф. - івк в релят. функції від запозиченого з рос. мови приют "притулок; доброчинний заклад для одиноких і незаможних" [3]
Історія
На території нинішньої Приютівки в другій половині XVIII століття розташовувалася тринадцята рота пандурського полку поселення Нової Сербії. Пізніше пандурський полк був переформований та увійшов до складу новоствореного в 1760 р. Жовтого гусарського полку.
У 1764 р. Нова Сербія була скасована, а її території відійшли до Новоросійської губернії. Новоросійська губернія, в свою чергу, 1783 року увійшла до складу Катеринославського намісництва. У 1784 році в складі Катеринославського намісництва був утворений Олександрійський повіт, до складу якого входила територія нинішньої Приютівки. У 1796 році повіт скасовано. Відновлено в 1806 році у складі Херсонської губернії.
У складі Херсонської губернії Приютівка належала до Бандурівської волості. У 1920 Олександрійський повіт віднесено до Кременчуцької губернії. Його було скасовано 1922 року. З 1922 р. Кременчуцька губернія переформована в Кременчуцький повіт. А з 1923 р. Кременчуцький повіт переформований в Кременчуцький округ, до складу якого входила Олександрія з Приютівкою.
На думку краєзнавця Н. Жахалової, нинішня Приютівка, як поселення, заснована в 1831 року переселенцями з Войнівки. Спочатку село належало вдові капітана у відставці Марії Дмитрівні Ружман, а в другій половині XIX століття — Ульяні Дмитрівні Канівальській (вдові колишнього власника Войнівки).[4]
Приютівка набула розвитку під час прокладання залізниці Єлисаветград — Крюківка-на-Дніпрі (нині Кременчук), під час якого 1869 року була збудована станція Користівка.
Село отримало статус смт 1974 року.
До 2015 року в смт Приютівка був пам'ятник комуністичному діячу, Аркадієві Гайдару, який демонтували відповідно до закону про декомунізацію[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,94% |
російська | 4,62% |
білоруська | 0,22% |
угорська | 0,13% |
молдавська | 0,09% |
Освіта
Працюють дві школи — Цукрозаводський НВК І-ІІІ ступенів, Користівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (до серпня 2016 — ім. А. П. Гайдара[5]), та заклад професійної (професійно-технічної) освіти — Олександрійський професійний аграрний ліцей.
Економіка
На території селища діє ТОВ Олександрійський цукровий завод. Діє два елеватори.
Велике значення має вузлова станція Користівка.
-
Селищна рада
-
Користівська школа
-
Протестантська церква, ЦХВЄУ
-
Недобудована православна церква УПЦ МП
Відомі люди
- Танковський Євген Анатолійович (1979—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник АТО.
- Хрієнко Денис Іванович (1986—2016) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Чалапко Іван Архипович (1932 — після 1997) — український педагог, заслужений вчитель, відмінник народної освіти України.
Див. також
Примітки
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Приютівська ОТГ створена!!!. golosgromadu.info (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2018.
- ↑ Лучик, В.В. (2014). Етимологічний словник топонімів України (українською) . Київ: ВЦ "Академія". с. 392. ISBN 978-966-580-454-3.
- ↑ Надія Жахалова «Околиці Олександрії» (До історії виникнення поселень)DOC[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б Приютівка (Гайдар). img.hurtom.com (укр.). Процитовано 23 січня 2019.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Поселення Новосербського пандурського полку (1752—1764)
- Александрийский уезд(рос.)
- Топонимика Александрии и Александрийского района[недоступне посилання з квітня 2019].doc(рос.)
- В Приютівці відкрито меморіальну дошку
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |