| Поліщук Микола Єфремович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 травня 1944 (80 років) Лип'ятин, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | політик, лікар, шкільний учитель, нейрохірург, анестезіолог |
| Alma mater | УжНУ |
| Посада | Міністр охорони здоров'я України |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Членство | Верховна Рада України IV скликання |
| Партія | Реформи і порядок |
| Нагороди |     |
 Поліщук Микола Єфремович у Вікісховищі | |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» | 14 травня 2002 | — | 7 липня 2005 |
Мико́ла Єфре́мович Поліщу́к (нар. 2 травня 1944, с. Лип'ятин, Хмільницький район, Вінницька область) — народний депутат України 4-го скликання (звільнений достроково), колишній Міністр охорони здоров'я України (6 місяців). Доктор медичних наук (1986), професор (1991), член-кореспондент АМНУ (травматологія, квітень 1997), президент Товариства Червоного Хреста України.
Біографія
Українець; батько Єфрем Мусійович (1911—1963) і мати Єлизавета Василівна (1917—1999) — селяни; дружина Людмила Леонідівна (1950) — пенсіонерка; дочка Оксана (1974) — лікар Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика; син Максим (1976) — економіст, підприємець; син Володимир (1980) — економіст, асистент Київського національного економічного університету.
Освіта: Ужгородський державний університет, медичний факультет (1969), лікар; докторська дисертація «Забої головного мозку в осіб різного віку».
- 1961—1963 — учитель математики Лип'ятинської 8-річної школи.
- 1963—1969 — студент Ужгородського державного університету.
- 1966—1969 — медбрат неврологічного відділення Ужгородської обласної лікарні.
- 1969—1970 — лікар-анестезіолог Великоберезнянської райлікарні Закарпатської області.
- 1970—1972 — клінічний ординатор, 1972—1974 — аспірант Київського НДІ хірургії.
- 1974 — лікар-нейрохірург Київського НДІ нейрохірургії.
- 1974—1983 — асистент кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів.
- 1983—1992 — старший науковий працівник Київського НДІ нейрохірургії.
- 1992—1995 — директор клініки невідкладної нейрохірургії, заступник генерального директора Науково-практичного об'єднання швидкої медичної допомоги та медицини катастроф.
- З липня 1993 — завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика.
Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до липня 2005, виборчій округ № 214, м. Київ, висунутий Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 15.29 %, 26 суперників. На час виборів: завідувач катедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Шупика, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002). Голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з червня 2002). Склав депутатські повноваження 7 липня 2005[1].
4 лютого — 27 вересня 2005 — Міністр охорони здоров'я України в першому уряді Юлії Тимошенко[2][3].
Березень 2006 — кандидат у народні депутати України від Блоку «Наша Україна», № 100 в списку. На час виборів: завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти, член НСНУ[4].
Вересень 2006 — січень 2007 — радник Президента України[5].
Головний нейрохірург УОЗ м. Києва (1985).
Голова філії нейрохірургів м. Києва (1985).
Голова комісії з підготовки нейрохірургів Української асоціації нейрохірургів.
Президент Всеукраїнської громадської асоціації боротьби з інсультами.
Головний редактор журналу «Судинні захворювання головного мозку».
Завідувач кафедри Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика, завідувач кафедри нейрохірургії (з липня 1993); радник Президента України (січень 2008 — березень 2010); член Ради НСНУ (з липня 2005); голова Національної ради з питань охорони здоров'я населення України (з лютого 2007).
Заслужений діяч науки і техніки України (1994)[6]. Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (травень 2004)[7]. Ордени Святого Володимира, Нестора Літописця. Почесний громадянин міста Києва (2004). Державний службовець 1-го рангу (жовтень 2006)[8].
Почесний професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.[9]
Доробок
Автор (співавтор) близько 400 наукових праць, зокрема 20 монографій, 20 винаходів. Розробив і підготував до прийняття понад 50 законопроєктів. Підготовив близько 40 кандидатів і 2 докторів наук.
Примітки
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 7 липня 2005 року № 2759-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Поліщука М.Є.»
- ↑ Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 156/2005 «Про призначення М. Поліщука Міністром охорони здоров'я України»
- ↑ Указ Президента України від 27 вересня 2005 року № 1375/2005 «Про звільнення М. Поліщука з посади Міністра охорони здоров'я України»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 277 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку "Наша Україна"»
- ↑ Указ Президента України від 25 вересня 2006 року № 778/2006 «Про призначення М. Поліщука Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 29 червня 1994 року № 341/94 «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам»
- ↑ Указ Президента України від 11 травня 2004 року № 519/2004 «Про нагородження М. Поліщука орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2006 року № 914/2006 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- ↑ Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Шаблон:ТНМУ-2012
Посилання
 | Юрій Спіженко (1991—1994) • Володимир Мальцев (1994) • Володимир Бобров (1994—1995) • Андрій Сердюк (1995) • Євген Короленко (1995—1996) • Андрій Сердюк (1996—1999) • Раїса Богатирьова (1999—2000) • Віталій Москаленко (2000—2002) • Андрій Підаєв (2002—2005) • Микола Поліщук (2005) • Юрій Поляченко (2005—2007) • Юрій Гайдаєв (2007) • Василь Князевич (2007—2010) • Зіновій Митник (2010) • Ілля Ємець (2010—2011) • Олександр Аніщенко (2011—2012) • Раїса Богатирьова (2012—2014) • Олег Мусій (2014) • Олександр Квіташвілі (2014—2016) • Олександра Павленко (в. о.) (2016) • Віктор Шафранський (в. о.) (2016) • Уляна Супрун (в. о.) (2016—2019) • Зоряна Скалецька (2019—2020) • Ілля Ємець (2020) • Максим Степанов (2020—2021) • Віктор Ляшко (2021—) |  | |
Перший віце-прем'єр-міністр: Анатолій Кінах Віце-прем'єр-міністр з питань європейської інтеграції: Олег Рибачук Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань: Микола Томенко Віце-прем'єр з питань адміністративно-територіальної реформи: Роман Безсмертний
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 2 травня
- Народились 1944
- Уродженці Хмільницького району
- Випускники Ужгородського університету
- Доктори медичних наук
- Члени партії «Реформи і порядок»
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Міністри охорони здоров'я України
- Перший уряд Юлії Тимошенко
- Радники Президента України
- Доктори медичних наук України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Члени «Нашої України»
- Почесні громадяни Києва
- Почесні професори Тернопільського медичного університету