| Савицька Олена Іванівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1901 |
| Померла | 1986 |
| Діяльність | генетикиня |
| Батько | Q127420617? |
| У шлюбі з | Савицький В'ячеслав |
Савицька Олена (уроджена Харечко; нар. 1901 — 1986) — українська та американська дослідниця в галузі генетики, цитології, ембріології.
Біографія
Родина
Олена народилася в родині відомого полтавського лікаря Івана Григоровича Харечка (1857—1939). Іван Харечко навчався в Полтавській гімназії, де вступив до народницького гуртка Ростислава Стеблін-Каменського, зберігав портрети Куліша та Герцена, за що був покараний[1]. 1885 року закінчив медичний факультет Київського університету. Служив ординатором військового шпиталю в Івангороді у 1887-1893 роках, у 1893-1895 роках був полковим лікарем. У 1895-1905 роках був ординатором Полтавської губернської земської лікарні. У листопаді 1909 року відкрив власну клініку[2]. Був членом міської думи, очолював Полтавське медичне товариство. Був особистим лікарем Володимира Короленка, підписав акт про смерть письменника[3].
Навчання
1918 року закінчила жіночу гімназію в Полтаві. Надалі навчалася у Харківському сільськогосподарському інституті, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком В'ячеславом Савицьким. Закінчила інститут 1924 року.
Після випуску з інституту Олена Харечко, як і її чоловік, мала бути розподілена агрономом до колгоспу. Проте їм вдалося влаштуватися до Інституту генетики та рослинництва в Харкові. У 1926 році обидва захистили дисертації та здобули ступені "дипломованих агрономів".
Робота в СРСР
Олену та В'ячеслава розподілили до Білоцерківської дослідницької станції. Олена працювала там науковою співробітницею та завідувала цитологічною лабораторією, вивчаючи ембріологію буряка. У Білій Церкві вони з В'ячеславом побралися.
У 1928 році вони переїхали до Києва та поступили на роботу до Наукового інституту селекції. Харечко-Савицька очолила в ньому лабораторію цитології. Вона також проводила дослідження в Ленінграді, де співпрацювала з Миколою Вавиловим та Георгієм Карпеченком. За підсумками цих досліджень вона здобула ступінь кандидата наук, а далі Вища атестаційна комісія СРСР присвоїла їй звання професора.
Працювала на Білоцерківській селекційній станції та в Інституті цукрової промисловості в Києві, де очолювала цитологічну лабораторію.
На еміграції
З 1944 у Німеччині, потім у США, де працювала в The West Sugar Development Foundation і департаменті хліборобства США.
Наукова діяльність
Її дослідження стосувалися самозапилення та самостерильності буряка, поліплоїдії, цитогенетики.
У радянський період опублікувала 25 наукових праць. Праці з цитогенетики та ембріології цукрового буряка, серед інших: «Цитология и ембриология сахарной свеклы» (1940), низка праць і статей в американських і канадських фахових журналах.
Разом з своїм чоловіком Вячеславом Савицьким вивела однонасіннєвий цукровий буряк; вивчала явище поліплоїдії цукрового буряка, розробила методику одержання тетраплоїдних сортів буряка[4].
Примітки
- ↑ Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927-1934](рос.)
- ↑ Павловский И. Ф. Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века". Полтава. 1913 г. Стр. 50(рос.)
- ↑ Архіви України, т. 24 (1970), с. 105
- ↑ Г. А. Левитский. Советская цитология за 20 лет. Природа, №12, 1937, с. 41, 49(рос.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- McFarlane J.S. The Savitsky Story // Journal of Sugar beet Research. 1993. №. 1−2. P. 1-36; № 3-4. P. 125—141(англ.)
- Проблеми становлення й розвитку вітчизняної селекції цукрових буряків / М. В. Роїк // Цукрові буряки. — 2009. — № 1. — С. 5-7.