| село Олександрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010380010490 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1921 |
| Населення | 480 |
| Площа | 21,35 км² |
| Густота населення | 22,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94861 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°4′21″ пн. ш. 39°44′55″ сх. д. / 48.07250° пн. ш. 39.74861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
280 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94860, Луганська обл., Довжанська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52 |
| Карта | |
  Олександрівка | |
 Олександрівка | |
| Мапа | |
| |
Олекса́ндрівка — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 480 осіб. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія
Географічні координати: 48°4' пн. ш. 39°44' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 21,35 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 8 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Красна могила, за 4 км.
Історія
Засноване у 1921 році шляхом переселення селян із сіл Нагольно-Тарасівки і Харитонівки в Провальський степ, де був організований Провальський кінний завод. Серед переселенців було поширене прізвище Васильченко, тому село спочатку іменувалося Василівкою. Однак з організацією кінного заводу було перейменоване в Олександрівку. Сучасна назва — з 1959 року.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 75 жителів, з них загинуло понад 40. Орденами і медалями нагороджені 44 людини[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 480 осіб, з них 20,21% зазначили рідною мову українську, 79,58% — російську, а 0,21% — іншу[4].
Соціальна сфера
В Олександрівці працює фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки
На території села розташована братська могила радянських воїнів, а також встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, які загинули під час Другої світової війни.
Примітки
- ↑ История Городов и Сёл. Том Луганская область, стр. 592 [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
