| Нікольська вежа | |
| Дата створення / заснування | 1491 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Росія |
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Вказівки, як дістатися | Кремль / Красная площадь |
 | |
 Нікольська вежа у Вікісховищі | |
55°45′16″ пн. ш. 37°37′04″ сх. д. / 55.75448° пн. ш. 37.61771° сх. д.
Нікольська вежа (рос. Никольская башня) — проїзна вежа Московського Кремля, що виходить на Красну площу. Побудована в 1491—1492 роках за проєктом архітектора П'єтро Антоніо Соларі[en][2][3]. До кінця XV століття, тобто до створення Красної площі, від Нікольської брами починалася Нікольська вулиця[ru][4][5]. В 1816—1819 роках під керівництвом архітектора Йосипом Бове споруду перебудували в готичному стилі[6].
Архітектурні особливості
У книзі «Московський Кремль в старовину і тепер» історик Сергій Бартенєв наводить такі розміри вежі: висота — 31 сажень (66,14 метра), периметр підмурівка — 29 сажнів (61,87 метра), висота низу — 9 сажнів (19,20 метра), висота верху — 22 сажні (46,9 метра)[7]
Восьмигранний об'єм другого ярусу врізаний у нижній четверик і завершений куполом. Бічні частини будівлі прорізані двома рядами низьких закруглених вікон і позбавлені прикрас, що забезпечує контраст з головним фасадом, декорованими орнаментованим порталом. Вежа і стрільниця з'єднані системою сходів і двоярусних переходів, які розташовані по периметру верхньої частини чотиригранного об'єму. Відвідна стрільниця дорівнює по ширині підмурів'ю вежі, що було нехарактерно для проїзних споруд Кремля. Її верх поділений плоским перекриттям на два прямокутних приміщення, які висвітлюють ряди вікон. Характерними відмінностями вежі є білокам'яний декор в готичному стилі, а також чотири піднесення-фіали[8][9][10].
Вежа складається з п'яти поверхів, три з яких розташовані в нижній частині будівлі. Чотиригранний об'єм подібний по влаштуванню з підставою Спаської вежі, проте трохи нижче. Другий і третій його яруси зовні мають чотири сторони, але всередині є восьмерик[11].
Зірка Никольської вежі
Напередодні 18-ї річниці Жовтня Рада народних комісарів СРСР і Центральний комітет партії прийняли рішення:
<…> До 7 листопада 1935 р зняти 4 орли, що знаходяться на Спаській, Нікольській, Боровицькій, Троїцькій вежах Кремлівської стіни, і 2 орли з будівлі Історичного музею. До того ж терміну <…> встановити на зазначених 4 вежах Кремля п'ятипроменеву зірку із серпом і молотом[11].
Зірки для веж виготовили з металу, позолотили і прикрасили уральськими самоцвітами. Кришталь для виробів гранували з великих каменів найстаріші майстри. У центрі кожного навершя з двох сторін закріпили герб країни, також складений з напівкоштовних каменів[12]. 26 жовтня 1935 роки замість двоголового орла на вежі встановили п'ятипроменеву зірку. Вироби на Нікольскій і Спаській вежах стали найбільшими з усіх. Відстань між променями зірки становило 4,5 метра, а її вага сягала тонни. Деякі дослідники знайшли декор над Нікольською вежею найскромнішим[13]. У 1937 році самоцвітні зірки вирішили замінити рубіновими світними аналогами[14]. Новий виріб був менший у розмірах — його ширина склала 3,75 метра[15], проте вона мала найбільшу кількість граней на промінь — 12.
Література
- Абрамов Д. М. Миссия России. Первая мировая война / Григорьева О. И. — Москва: Алгоритм, 2014. — 320 с. — ISBN 978-5-4438-0698-3.
- Александров Ю. Н. Красная площадь. — Московский рабочий. — Москва, 1987. — 207 с.
- Алтухов А. С.,Алферова Г. В. , Балдин В. И. и другие. Методика реставрации памятников архитектуры / Михайловский Е. В. — Москва: Стройиздат, 1977. — 168 с.
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. Исторический очерк кремлёвских укреплений. — Москва: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — Москва: Московский рабочий, 1997. — 272 с. — ISBN 5-239-01908-8.
- Беседина М. Б. [coollib.com/b/294036/read Прогулки по допетровской Москве]. — Москва: Олимп, 2009. — 320 с. — ISBN 978-5-271-23963-2.
- Бондаренко И. А. Красная площадь Москвы: архитектурный ансамбль. — Москва: Вече, 2006. — 410 с. — ISBN 9785953313346.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города. — Москва, 1877. — 16 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — Москва: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — Москва: Московский рабочий, 1980. — 96 с.
- Губонин М. Е. Современники о патриархе Тихоне. — Москва: Православный Свято-Тихоновский гуманитарный университет, 2007. — Т. 2. — 720 с. — ISBN 978-5-7429-0303-1.
- Девятов С. И звезда с звездою говорит… // Родина. — Москва, 2015. — Вып. 15.
- Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв. — Санкт-Петербург: Литера, 2006. — 336 с. — ISBN 5-94455-177-1.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — Москва: ИТРК, 2003. — 272 с. — ISBN 5-88010-160-6.
- Забелин И. Е. История города Москва. — Москва: Столица, 1990. — 688 с. — ISBN 5-7055-0001-7.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века.. — Москва: Московский рабочий, 1981. — 302 с.
- Киприн В. А., Скопин В. В. Вновь открытый образ. Об иконе святителя Николая на Никольской башне Московского Кремля // Московский журнал. История государства Российского. — 2012. — Вып. 8.
- Колодный Л. Е. Главный Кремль России. — Москва: Советская Россия, 1983. — 208 с.
- Косточкин В. В. Русское оборонное зодчество конца XIII — начала XVI веков. — Москва: Издательство Академии наук, 1962. — 288 с.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и другие. Кремль. Китай-город. Центральные площади / Посохин М. — Москва: Искусство, 1983. — 504 с.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — Москва: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — ISBN 5-239-01340-3.
- Михайлов К. Десять утраченных памятников Кремля // Огонек. — Москва, 2014. — Вып. 30—31.
- Михайлов К. П. Москва, которую мы потеряли. — Москва: Яуза, 2010. — 496 с. — ISBN 978-5-699-43721-4.
- Московский Кремль XIV столетия. Древние святыни и исторические памятники / Беляев С. А., Воротникова И. А. — Северный паломник, 2009. — 476 с. — ISBN 978-5-94431-297-6.
- Московская энциклопедия / С. О. Шмидт. — Москва: Издательский центр «Москвоведение», 2007. — Т. 1, Книга 1. — 639 с. — 10 000 экз. — ISBN 978-5-903633-01-2.
- Нестор Камчатский. Расстрел Московского Кремля. — Москва: Столица, 1995. — 87 с. — ISBN 5-7055-1147-7.
- Любимцев Р. А., Михайлов В. А., Музалевская Н. А., Пацева И. А., Чёрный А. В. Облик старой Москвы: XVII — начало XX века. — Москва: Изобразительное искусство, 1997. — 336 с. — ISBN 5-85200-349-2.
- Паламарчук А., Демченко А. Сорок сороков. Кремль и монастыри. — Москва: Книга и бизнес, 1992. — Т. 1. — 415 с. — ISBN 5-212-00501-9.
- Преподобный Николай Чудотворец: Жизнь, чудеса, святыни / Щеглова Е. В. — Москва: Эксмо, 2014. — 208 с. — ISBN 978-5-699-59241-8.
- Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — Москва: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — ISBN 978-5-227-04778-6.
- Рябчиков Е. И. Красная площадь. — Москва: Московский рабочий, 1980. — 240 с.
- Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеста в России XIX века. — Москва: Буксмарт, 2013. — 438 с. — ISBN 978-5-906190-07-9.
- Снегирев В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз.
- Снегирев И. М. Памятники московской древности, с присовокуплением очерка монументальной истории Москвы и древних видов и планом древней столицы, с 3 планами и 41 рисунком. — Москва: Типография Августа Семена, 1842—1845. — 582 с.
- Сутормин В. Н. Вокруг Кремля и Китай-города. ПутеБродитель. — Москва: Центрполиграф, 2015. — 478 с. — ISBN 978-5-227-05560-6.
- Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — Москва: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика.). — ISBN 978-5-88678-194-6.
- Тихомиров М. Н. Древняя Москва (XII—XV вв.). — Москва: Московский ордена Ленина Государственный университет имени М. В. Ломоносова, 1947. — 432 с. — ISBN 5-300-02625-5.
- Уничтоженный Кремль / Михайлов К. — Москва: Эксмо, 2007. — 320 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-18741-6.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего.. — Ммосква: Издание Т. И. Гаген, 1883. — 336 с.
- Целиков А. И., Яралов Ю. С. "Всеобщая история архитектуры / Баранов Н. В. — Москва: Стройиздат, 1975. — Т. 12.
- Черный В. Д. Архитектура в древнерусском изобразительном искусстве // Академический вестник УРАЛНИИПРОЕКТ. — 2016.
- Чубинская В. Г. Икон Симон Ушаков «Богоматер Владимирская», «Древ Московског государства», «Похвал Богоматер Владимирской». — Санкт-Петербург: Наука, 1985. — Т. 38.
- Щукин П. И. Бумаги, относящиеся до Отечественной войне 1812 года. — Москва: Рипол Классик, 2013. — 440 с. — ISBN 9785458122146.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікольська вежа
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ Косточкин, 1962.
- ↑ Гончарова, 1980.
- ↑ Паламарчук, 1992, с. 105.
- ↑ Тихомиров, 1947, с. 167.
- ↑ Киприн, 2012, с. 57.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 118.
- ↑ Евдокимов, 2003, с. 81.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 168.
- ↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 314.
- ↑ а б Бартенев, 1912, с. 170.
- ↑ Гончарова, 1980, с. 84.
- ↑ Девятов, 2015, с. 74.
- ↑ Гончарова, 1980, с. 85.
- ↑ Девятов, 2015, с. 75.
Посилання
- Никольская башня на сайте музея «Московский Кремль» [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
- М. Н. Ветров, В. И. Газетов (24 березня 2017). Стрелецкая стража Кремля. Независимая газета. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- В Кремле началась реставрация Никольской башни. ТВ Центр. 11 лютого 2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Владимир Якунин: справедливость восстановлена. На башни Московского Кремля возвращены надвратные иконы. Журнал Московской Патриархии и Церковный вестник. 2010-11-4. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 15 травня 2018.
- Александр Гамов (14 жовтня 2016). Неверных жен с Кремлевской стены не сбрасывали и призрак Берия в ней не прячется. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Татьяна Егорова (2016). Духовный Меч против кумача. Православный паломник. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 28 травня 2018.
- Замурованные надвратные иконы обнаружены на башнях Кремля. Россия сегодня. 11 травня 2010. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Иконы на башнях Московского Кремля. Официальный сайт Московского Патриархата. 2010-11-4. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Павел Коробов (15 серпня 2016). «Кремль был засекречен, как разработка ядерной бомбы». Коммерсантъ. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Липатова Светлана (13 вересня 2013). Симон Ушаков: государев иконописец. журнала «Нескучный сад». Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2018.
- На Никольской башне Кремля открыта надвратная икона, долгие годы считавшаяся утерянной. Первый канал. 2010-07-5. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Никольская башня Московского Кремля будет отреставрирована. Россия – Культура. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Образ на Никольской башне освятят в День народного единства. Вести.Ру. 28 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
- Освящена икона святителя Николая на Никольской башне Кремля. Православие и Мир. 2010-11-4. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Патриарх Кирилл освятил надвратную икону на Спасской башне Московского Кремля. 2010-08-28. Телекомпания НТВ. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Василий Писаревский (12 травня 2010). Возвращение надвратных икон на башни Московского Кремля. Православие.Ru. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Илья Питалев (4 листопада 2010). Патриарх Кирилл освятил надвратную икону на Никольской башне Кремля. Россия сегодня. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Мария Раевская (3 травня 2016). Полет кирпичной ласточки. Невероятные приключения итальянцев на службе у великих князей. Вечерняя Москва. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Татьяна Родионова (15 жовтня 2005). Тайны кремлевской крепости. Эхо Москвы. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- Слово Предстоятеля Русской Церкви после освящения иконы Николы Можайского на Никольской башне Московского Кремля. Официальный сайт Московского Патриархата. 4 листопада 2010. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
- Татьяна Сыкова (22 серпня 2013). Самые интересные факты про башни Кремля. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 15 травня 2018.
- Стены и башни Московского Кремля. Русский город. 2001. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 28 травня 2018.
- ФСО начала реставрацию Никольской башни и участка стены Московского Кремля. ТАСС информационное агентство. 2016-02-4. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2018.
