| Наріжна Арсенальна вежа | |
| Дата створення / заснування | 1492 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Росія |
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Висота | 60 м |
| Вказівки, як дістатися | Кремль / Кремлёвский проезд |
 | |
 Наріжна Арсенальна вежа у Вікісховищі | |
55°45′18″ пн. ш. 37°36′59″ сх. д. / 55.75512° пн. ш. 37.61646° сх. д.
Наріжна Арсенальна вежа (рос. Угловая Арсенальная башня, Большáя Арсенáльная, Собáкина) — найпівнічніша та наймасивніша вежа Московського Кремля. Побудована в 1492 році італійським архітектором П'єтро Антоніо Соларі[en]. Вежа завершувала оборонну лінію з боку Красної площі і контролювала переправу через річку Неглинну до Торгу[2].
Наприкінці XVII століття споруда отримала архітектурне завершення у вигляді восьмигранного шатра з ажурним шатриком і флюгером. Має 16 граней і стіни товщиною 4 метри. Разом з іншими кремлівськими будівлями вежа постраждала під час Вітчизняної війни 1812 року, після чого була відновлена архітектором Йосипом Бове. Відтоді Наріжну Арсенальну вежу багато разів реставрували[3][4][5].
Архітектура вежі
Підмурівком Наріжної Арсенальної вежі є 16-гранний корпус циліндричної форми з розтрубами. Вузькі площини граней не мали практичного застосування, проте робили зовнішній вигляд вежі стрункішим і підкреслювали її вертикальність[6].
Внизу циліндра розташовується білокам'яний цоколь і пояс. Товщина мурів нижнього об'єму досягає чотирьох метрів. У сучасній літературі іноді вказується 18 граней, однак це не підтверджується історичними кресленнями з архівів Музеїв Кремля. Верхня частина складається з двох ярусів — нижнього круглого і верхнього восьмигранного. Вежа обладнана спареними машикулями, закладеними наприкінці XVII століття, і прикрашена парапетом з ширинками. Зрізане шатро на кожній стороні має по два ряди вікон, декорованих колонами і фронтонами. Завершенням вежі служить восьмигранний шатрик, покритий черепицею і увінчаний коронкою, яблуком і флюгером[7]. Кріпосна споруда має гладкі зовнішні стіни та напівциркульні вікна. Маючи потужний об'єм і чіткі лінії, вежа є витвором монументального мистецтва[8]. Суворий зовнішній вигляд споруди підкреслює видимий контраст з багатьма елементами архітектурного ансамблю Кремля[9].
Внутрішня будова
Простір нижнього об'єму вежі розділено надвоє сферичними склепіннями. У верхній частині споруди відсутні помости, що раніше розділяли її на яруси[7].
Розміри
На початку XX століття історик Бартенєв зафіксував наступні розміри вежі: висота — 29 сажнів, число поверхів — п'ять, периметр основи — 24, висота нижньої частини — 15, висота верхньої частини — 14 сажнів[10]. На 2018 рік висота Наріжної Арсенальної вежі становить 60,2 м[11].
Література
- Александров Ю. Н. Красная площадь. — М.: Московский рабочий, 1987.
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. Кн. 1. Исторический очерк кремлёвских укреплений.. — М.: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — М., 1997.
- Бродский Б. И. Сердце Родины — Кремль. — М.: Изобразительное искусство, 1996. — 152 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-85200-036-1.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
- Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв.. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6.
- Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7.
- Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3.
- Московский Кремль. Путеводитель. — М.: Московский рабочий, 1990. — 288 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-239-00780-2.
- Осетров Е. И. Мое открытие Москвы: Рассказы о столице.. — М.: Московский рабочий, 1987. — 302 с. — 100 000 экз.
- Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XVи первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв.. — М., 1981.
- Скворцов Н. А. Археология и топография Москвы: Курс лекций, читанных в Имп. Моск. археол. ин-те им. императора Николая II-го в 1912-13 годах. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1913. — 493 с.
- Снегирёв В. Аристотель Фиораванти и перестройка Московского Кремля. — М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. — 128 с. — 6000 экз.
- Сытин П. В. Из истории Московских улиц. — М.: Рипол Классик, 2013. — 848 с.
- Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — 334 с.
Примітки
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 314.
- ↑ Длужневская, 2006, с. 21.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 213.
- ↑ Романюк, 2013, с. 78.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 198.
- ↑ а б Бартенев, 1912, с. 199.
- ↑ Земцов, 1981, с. 66.
- ↑ Александров, 1987, с. 98.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 118.
- ↑ Московский Кремль, 1990, с. 38.
Посилання
- Официальный сайт Московского Кремля [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.]
