| Нікола Доріньї | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Nicolas Dorigny | ||||
 | ||||
| Давид Лоренцо Берніні в гравюрі Ніколи Доріньї, 1704. | ||||
| Народження | 2 червня 1658 Париж | |||
| Смерть | 1 грудня 1746 (88 років) | |||
| Париж | ||||
| Національність | француз | |||
| Країна | Франція | |||
| Жанр | живопис, гравюра | |||
| Вчитель | Мішель Доріньї  | |||
| Діяльність | художник, художник-гравер | |||
| Вплив | Мішель Доріньї | |||
| Член | Королівська академія живопису і скульптури | |||
| Твори | «Історія Психеї» (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», «Св. Петро, простує по воді» | |||
| Батько | Мішель Доріньї | |||
| Брати, сестри | Луї Доріньї[1] | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтв Філадельфії, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Print Collectiond[2] і Chigi Chapeld | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Нікола Доріньї у Вікісховищі | ||||
Нікола Доріньї (фр. Nicolas Dorigny) (нар. 2 червня 1658, Париж — пом. 1 грудня 1746, Париж) — французький художник і гравер, молодший син Мішеля Доріньї і брат Луї Доріньї, теж живописців і граверів.
Свою художню діяльність почав як живописець, а потім присвятив себе виключно гравіруванню. У 1687 році він вирушив до Рима, куди його викликав брат Луї Доріньї, створивши там серію репродукцій античних статуй. Протягом 28 років займався в Італії вивченням пам'яток мистецтва. Після повернення на батьківщину його запросили до Англії, де за виконання гравюр (з 1711 по 1719 рр.) з картонів Рафаеля король Георг у 1720 р. наділив його лицарським титулом. Повернувшись до Парижа, був обраний членом тамтешньої Академії мистецтв. Гравюри Доріньї поставили його в один ряд з найкращими майстрами гравіювального мистецтва. Відмітний характер його робіт — легкість манери, сполучена зі строгістю виконання; завдяки одночасному використанню в них голки і різця, гравюри Доріньї справляють враження малюнків олівцем. До найкращих його творів, крім вищезазначених, можна зарахувати: «Історію Психеї», з Рафаеля (12 аркушів), «Мука св. Севастіана», «Поховання св. Петронілле», з Гверчіно, і «Св. Петро, простує по воді», з Ланфранко.
Посилання
- Дориньи. Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.) [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.answers.com/topic/michel-dorigny-1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |