Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». (травень 2017)

село Надрічне
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040190130071178
Основні дані
Засноване	1785
Населення	509
Площа	2,783 км²
Густота населення	182.9 осіб/км²
Поштовий індекс	48114
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°18′54″ пн. ш. 25°21′57″ сх. д. / 49.31500° пн. ш. 25.36583° сх. д. / 49.31500; 25.36583
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	26 км
Місцева влада
Адреса ради	48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Надрічне
Надрічне
Мапа
Надрічне у Вікісховищі

Надрі́чне — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Надрічненської сільської ради ( до вересня 2015 року). До 1964 року село називалося Хатки. До Надрічного приєднано хутори Глибока Долина, Дмитриха. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Розташоване у західній частині району, на річці Стрипа.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1785. За переказами, на лівому березі Стрипи, де річка найближче до будинків, на торфовищі в давнину був збудований могутній замок, що належав Золотниківському панові з родини Вільчек. Відоме від початку 18 ст. як присілок містечка Золотники. За австрійським переписом 1785 р., у Хатках було 26 будинків, 162 мешканці. Серед перших поселенців родини з прізвищами Кицкай, Романський, Стельмах, Чикенда; ці прізвища збереглися до наших днів.

Назва, за переказами, походить від невеликої кількості будинків (хат). Сучасна назва Надрічне – від місця розташування села – над рікою. 1904 р. велика земельна власність належала Семінським-Левицьким. 1910 р. у Хатках – 870 мешканців, 1931 р. було 199 будинків, де проживали 1029 осіб. На початку 20 ст. у селі діяли філії товариств “Просвіта”, “Луг”, “Сокіл”, та інші.

Після 1935 р. село належало до гміни Золотники. ^[1]

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

Під час німецько-радянської війни спалене.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610852, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 345 виборців, явка 70,72%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 29,58%, за «Слугу народу» — 22,92%, за «Голос» — 12,08%.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримали Микола Люшняк (самовисування) і Володимир Бліхар (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — по 27,43%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 14,77%^[3].

• церква Успіння Пресвятої Богородиці (2008, УГКЦ).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана символічна могила Борцям за волю України (1993).

Працюють Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, ФАП, ТзОВ «Берізка», 2 торговельні заклади.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

• Стефан Хміль — український вчений у галузі медицини, громадський діяч
• Богдан Ничик - український видавець.

• Бігус М., Цюприк Б. Надрічне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 592—593. — ISBN 966-528-199-2.
• Івахів, Г.  Надрічне [Текст] / Г. Івахів, І. Жук, Н. Лемішка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 300—301 : фот.