| Мінарет Баб аль-Асбат | |
|---|---|
| |
| 31°46′49″ пн. ш. 35°14′11″ сх. д. / 31.780223° пн. ш. 35.236414° сх. д. | |
| Країна |  Палестинська держава  |
| Розташування | Єрусалим |
| Тип | Мінарет |
  Мінарет Баб аль-Асбат Мінарет Баб аль-Асбат (Палестинська держава) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мінарет Баб Аль-Асбат (араб. منارة الأسباط, трансліт. Minarat al-Asbat), в перекладі з арабської мови «Мінарет племен» — мінарет в Єрусалимі.
Також відомий, як «Мінарет Салахія», цей варіант назви пояснюється тим, що неподалік розташована школа Салахія.[1] Це один із чотирьох мінаретів Аль-Акси, зведений уздовж північної стіни.[2]
Історія
Мінарет Баб аль-Асбат був побудований в епоху мамлюків під час правління султана аль-Маліка Ашрафа Шаабана, сина султана Хасана, у 769 р. гіджри / 1367 р.н. е. зусиллями принца Сайфа ад-Діна Кутлу Багхи, губернатора Єрусалиму та інспектора двох Харамів (Харамайн) у 769 р.хіджри / 1367 р.н. е.[3]
В подальшому його кілька разів відбудовували та реконструювали внаслідок пошкоджень через землетруси та військові дії.
Архітектура
Після руйнувань, спричинених землетрусом у 1586 р.н. е., османська влада відбудувала мінарет Аль-Асбат у формі циліндра, висотою 28,5 м. Проєкт виконано в османському стилі. Ця робота була здійснена султаном Махмудом, сином султана Мухаммеда, у 1007 р.гіджри / 1599 р.н. е. Султан виділив 300 султанських динарів для цієї мети під наглядом Абд аль-Бакі Бека, інспектора двох Харамів і Ахмад Бека, губернатора Єрусалиму та Гази, а також за участю інженера Махмуда, сина Муалліма Абд аль-Мухсіна ібн Нуммара, Халафа аль-Мімара та Муалліма Алі ібн Халіла.[4]
Мінарет складається з циліндричного кам'яного валу (османської конструкції), що піднімається від прямокутної основи на вершині трикутної перехідної зони.[5] Стрижень звужується над балконом муедзина і є прикрашений циркульними вікнами, що вінчає купол цибулястої форми.[6]
У 1346 р.гіджри / 1927 р.н. е. землетрус розтрощив мінарет. Вища Ісламська Рада відбудувала його в тому ж році, збільшивши висоту мінарету, як написано в написі над дверима.
Купол був реконструйований після Єрихонського землетрусу 1927 року. [5]
Наступна реконструкція відбулася вже після арабо-ізраїльської війни в 1387 р. гіджри / 1967 р.н. е. Мінарет довелося відбудовувати, через те, що більша його частина була пошкоджена внаслідок удару, нанесеного ізраїльскою армією. Також конус був покритий свинцем.[4]
Див. також
Примітки
- ↑ TİKA. (2013). Mescid-I Aksa Rehberi (Harem-i Şerif).
- ↑ Menashe Har-El (April 2004). Golden Jerusalem. Gefen Publishing House Ltd. с. 334. ISBN 978-965-229-254-4. Процитовано 4 жовтня 2010.
- ↑ Al-Jallad, I. (2017). معالم المسجد الأقصى تحت المجهر [Al-Aqsa Mosque landmarks under the microscope]. Baytul Maqdis Center for Literature.
- ↑ а б Ghosheh, M. Hashim. (2005). Guide to the Masjid al-Aqsa; an Architectural and Historical Guide to the Islamic Monuments in the Masjid al-Aqsa. Ministry of Awqaf and Religious Affairs.
- ↑ а б Bab al-Asbat Minaret [Архівовано 2011-06-29 у Wayback Machine.] Archnet Digital Library.
- ↑ Al-Aqsa Guide Friends of al-Aqsa.
Бібліографія
- Burgoyne, Michael Hamilton (1987). Mamluk Jerusalem. British School of Archaeology in Jerusalem by the World of Islam Festival Trust. ISBN 090503533X. (pp. 415−418)
- Berchem, van, Max (1920). MIFAO 45.2 Matériaux pour un Corpus Inscriptionum Arabicarum Part 2 Syrie du Sud T.3 Fasc. 2 Jérusalem Index général (фр.). Cairo: Impr. de l'Institut français d'archéologie orientale.(LXXI)
- Berchem, van, M. (1922). MIFAO 43 Matériaux pour un Corpus Inscriptionum Arabicarum Part 2 Syrie du Sud T.1 Jérusalem "Ville" (фр.) (араб.). Cairo: Impr. de l'Institut français d'archéologie orientale. (pp. 403-411)
- Berchem, van, M. (1927). MIFAO 44 Matériaux pour un Corpus Inscriptionum Arabicarum Part 2 Syrie du Sud T.2 Jérusalem Haram. Cairo: Impr. de l'Institut français d'archéologie orientale. (pp. 133−136)
| Мечеть аль-Акса | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Стіни |
| ||||
| Храми | |||||
| Купол Скелі | |||||
| Стародавності | |||||
| Ворота | |||||
| Конфлікти | |||||
