| Море Пізнане | |
|---|---|
| лат. Mare Cognitum | |
 | |
| Координати центра | 10°30′ пд. ш. 22°18′ зх. д. / 10.5° пд. ш. 22.3° зх. д. |
| Розмір | 350×250 км |
| Назву затверджено | 1964 |
.png)   Море Пізнане на Вікісховищі | |
Море Пізнане (лат. Mare Cognitum) — море на видимому боці Місяця, на південному сході Океану Бур. Розмір — близько 350×250 км, координати центра — 10°30′ пд. ш. 22°18′ зх. д. / 10.5° пд. ш. 22.3° зх. д.[1]. На півночі та південному заході сполучається протоками з Океаном Бур, а на півдні та південному сході — з Морем Хмар. На північному заході межує з Рифейськими горами.
Назва
Спочатку це море розглядали як частину Моря Хмар[2][3]. 1964 року за пропозицією Евена Вітекера[en][4] туди запустили космічний апарат «Рейнджер-7». Перед падінням він передав численні знімки моря та його околиць, ставши першим американським апаратом, що успішно сфотографував Місяць зблизька. В зв'язку з цим морю вирішили дати ім'я, і Джерард Койпер запропонував варіанти Mare Exploratum («Море Досліджене») та Mare Cognitum («Море Пізнане»). Через місяць після падіння апарату — 31 серпня 1964 року — Міжнародний астрономічний союз, ґрунтовно обговоривши пропозиції, ухвалив другий варіант[2][4][5][1].
Загальний опис
Море Пізнане має округлу форму з виступом на схід. Западина, в якій воно лежить, є результатом накладання кількох древніх сильно зруйнованих кратерів. Найбільший і наймолодший із них (діаметром 230 км) містить основну частину моря. Його вал найкраще зберігся на північному заході, де утворює східне пасмо Рифейських гір. Він перекриває 170-кілометровий кратер, у якому лежить східна частина моря, а також два кратери гіршої збереженості. Це 190-кілометровий кратер на півночі моря (рештки його валу складають центральне пасмо північної частини Рифею) і приблизно 120-кілометровий кратер у районі південно-західного краю моря[6]. Всі ці кратери лежать у межах гіпотетичного басейну Океану Бур[7] і самі різною мірою гіпотетичні[6].
Товщина лави в Морі Пізнаному здебільшого складає 100–200 м. На південному заході (на межі з Океаном Бур) та в центрі моря є потовщення приблизно до 500 м (ці дані отримані за вимірюваннями кратерів, дно яких сягає материкових порід)[8]. Різні ділянки моря вкриті лавою дещо різного віку та складу. Її вік, розрахований за концентрацією кратерів, що встигли там накопичитися, лежить у межах 3,3–3,7 млрд років, що відповідає пізньоімбрійській епосі[9]. Деякі лавові потоки цього моря досі зберегли рельєфність країв[10].
У Морі Пізнаному нема кілець гряд та грабенів, характерних для круглих місячних морів. Гряди там розташовані доволі хаотично, а грабени взагалі дуже рідкісні[7][8]. Однак група кількох гряд у центрі моря все ж нагадує кільце; є гіпотеза, що воно відповідає внутрішньому кільцю згаданого 230-кілометрового кратера[6]. Не має це море й значного маскона (лише в його західній частині та в районі південно-західної межі є невеликі збільшення сили тяжіння)[11].
Поверхня Моря Пізнаного лежить на 1,6–2,0 км нижче за місячний рівень відліку висот — на одному рівні з іншими ділянками на півдні Океану Бур та на кількасот метрів вище, ніж сусідні моря Хмар та Вологості[12].
Деталі поверхні
Найбільший кратер Моря Пізнаного — 6-кілометровий кратер Койпер біля його центру. Це єдиний його кратер, що має власне ім'я станом на 2015 рік[13]. Крім того, морем розкидані сателіти кількох сусідніх кратерів. Один із них — 6-кілометровий Бонплан D на сході моря — примітний тим, що його перетинає гряда, і його вал з одного боку подвійний[14][15].
На берегах моря та в найближчих околицях лежать кратери Дарне (на півдні), Толанський (на сході), Бонплан, Паррі та Фра Мауро (на північному сході). Останні три кратери перетяті довгими розгалуженими борознами Паррі (Rimae Parry), а південно-східний берег моря — меншими борознами Опельта (Rimae Opelt). Борозни обох цих систем є грабенами.
На північному сході Моря Пізнаного є вкрай своєрідна звивиста борозна. Вздовж її країв тягнуться довгі невисокі вали, яких у звичайних місячних борозен нема. Звивисті борозни Місяця інтерпретують як русла лавових потоків, а вали цієї борозни, можливо, з'явилися при застиганні лави на її краях[16].
Море Пізнане перетинають кілька різноспрямованих гряд. Одна гряда на сході моря отримала назву — гряда Геттара (Dorsum Guettard). Невеликий пагорб, теж у східній частині моря, названий горою Моро (Mons Moro).
Подекуди в морі трапляються не залиті лавою «острови» та невеликі вулкани[10]. На його поверхні видно промені кратера Коперник, розташованого за 600 км північніше[8].
Приземлення космічних апаратів
- 31 липня 1964 року в Морі Пізнаному (10°38′02″ пд. ш. 20°40′38″ зх. д. / 10.6340° пд. ш. 20.6771° зх. д.) після успішної зйомки Місяця розбився космічний апарат «Рейнджер-7».
- 20 квітня 1967 року в північному продовженні Моря Пізнаного (іноді цю ділянку розглядають як його частину[9]), в місці з координатами 3°00′59″ пд. ш. 23°25′05″ зх. д. / 3.0163° пд. ш. 23.418° зх. д., сів «Сервеєр-3».
- 19 листопада 1969 року поряд із «Сервеєром-3» (3°00′43″ пд. ш. 23°25′19″ зх. д. / 3.012° пд. ш. 23.422° зх. д.) сів місячний модуль «Аполлона-12», що стало другою висадкою людей на Місяць. Астронавти доставили звідти 34 кг порід.
Примітки
- ↑ а б Mare Cognitum. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 22 липня 2015.
- ↑ а б Wilhelms D. Chapter 5: The Ranger Transition 1964–1965 // To a Rocky Moon. — 1993. — P. 101. — ISBN 0-8165-1065-2.
- ↑ Chu A., Paech W., Weigand M. 49 - Mare Cognitum // The Cambridge Photographic Moon Atlas. — Cambridge University Press, 2012. — P. 142. — ISBN 9781107019737. — DOI:
- ↑ а б Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 174. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:
- ↑ Transactions of the IAU Vol. XII B. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. (Витяги, архів.)
- ↑ а б в Hawke, B. R.; Head, J. W. (1977). Pre-Imbrian history of the Fra Mauro region and Apollo 14 sample provenance. Proceedings of 8th Lunar Science Conference, Houston, Tex., March 14-18, 1977. 3: 2741—2761. Bibcode:1977LPSC....8.2741H.
- ↑ а б Wilhelms D. Plate 5A. Structural features // [1] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 8 квітня 2014
- ↑ а б в Bugiolacchi, Roberto; Spudis, Paul D.; Guest, John E. (2006). Stratigraphy and composition of lava flows in Mare Nubium and Mare Cognitum. Meteoritics. 41 (2): 285—304. Bibcode:2006M&PS...41..285B. doi:10.1111/j.1945-5100.2006.tb00210.x. (Резюме [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.]; Bibcode: 2004LPI....35.1507B)
- ↑ а б Hiesinger H., Head J. W., Wolf U., Jaumann R., Neukum G. Ages and stratigraphy of lunar mare basalts: A synthesis // / W. A. Ambrose, D. A. Williams. — Geological Society of America, 2011. — P. 28, 36–39. — (Geological Society of America Special Paper 477) — ISBN 978-0-8137-2477-5. — DOI: Архівовано з джерела 29 січня 2013 (На Google Books)
- ↑ а б Wilhelms D. Chapter 5. Mare materials // [2] — 1987. — P. 86. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 12 вересня 2006
- ↑ Карта гравітаційного поля Місяця, складена за даними місії GRAIL (2012).
- ↑ За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ За даними номенклатурного довідника МАС [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] (карта [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]).
- ↑ Greeley R. Introduction to Planetary Geomorphology. — Cambridge University Press, 2013. — P. 86. — ISBN 978-0-521-86711-5.
- ↑ Кратер Бонплан D на знімку AS16-120-19243 [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.], зробленому «Аполлоном-16» (1975). Північ праворуч унизу.
- ↑ Leveed Rille in Mare Cognitum. Apollo Image Archive. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 26 липня 2015.
Посилання
- Море Пізнане [Архівовано 23 травня 2016 у Wayback Machine.] на The-Moon Wiki
- Chuck Wood (28 липня 2004). Cognitum Kipuka. Lunar Photo of the Day. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 26 липня 2015.
- Карта з актуальними назвами деталей поверхні [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерактивна карта Місяця, центрована на Море Пізнане
- Mare Cognitum [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]: Ranger VII Lunar Chart (1964)
- Детальний знімок [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] північно-східної частини моря при дуже низькому Сонці, зроблений з «Аполлона-16» (1972)
- Знімки місій «Аполлон» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Знімки «Рейнджера-7»: камери A [Архівовано 12 травня 2015 у Wayback Machine.], камери B [Архівовано 12 травня 2015 у Wayback Machine.], камери P [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Кратер, утворений при падінні «Рейнджера-7» [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] (знімки зонда LRO)
- Кратер Бонплан D, вал якого з одного боку подвійний. Знімок зонда LRO з розділенням 1 м/пікс., ширина — 5,1 км. Перевернуте зображення (північ унизу).