Миргородський Петро Леонтійович
Народився	1905(1905) Кролевець, тепер Сумської області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Військове звання	капітан
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Леонтійович Миргородський (липень 1905(1905), залізнична станція Кролевець, тепер Сумської області — ?) — український радянський діяч, 1-й заступник і виконувач обов'язків голови Львівського облвиконкому (1952), 1-й заступник міністра освіти Української РСР.

Народився в родині залізничника на станції Кролевець. Дитинство провів на роз'їзді Войновка Маловисківської волості (тепер Кіровоградщина). У 1918 році закінчив Маловисківську земську двокласну школу.

Освіта вища. У 1927 році закінчив Чернігівський інститут народної освіти.

З 1927 року працював вчителем.

Член ВКП(б) з 1930 року.

Був завідувачем Городнянського районного відділу освіти Чернігівської області, викладачем та заступником директора Запорізького інженерно-будівельного інституту.

У 1939—1941 роках — завідувач Запорізького обласного відділу народної освіти.

Під час німецько-радянської війни з серпня 1941 по 1943 рік служив у Червоній армії військовим комісаром та заступником начальника із політичної частини 314-ї ділянки військово-будівельних робіт 93-го УВПС 25-го УОС Закавказького фронту. Зазнав важкого поранення і лікувався у військових госпіталях.

У 1943 (офіційно 31 травня 1944) — листопаді 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді (офіційно 25 грудня) 1944 — 1948 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У 1948 — серпні 1955 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих. У березні — серпні 1952 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1955 — після 1966 року — 1-й заступник міністра освіти Української РСР.

Потім — заступник директора із заочної роботи факультету заочного та вечірнього навчання Київського державного педагогічного інституту іноземних мов.

• капітан

• орден Трудового Червоного Прапора (6.08.1960)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• медаль «За бойові заслуги» (9.02.1943)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (9.07.1965)

• газета «Вільна Україна» (Львів) — березень 1952 р.

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.