Коваль Борис Андронікович

Коваль Борис Андронікович
Коваль Борис Андронікович
Народився	1903; село Старий Солотвин Волинської губернії, тепер Бердичівського району Житомирської області
Помер	3 червня 1959; Київ
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

|місце_поховання=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Борис Андронікович Коваль (1903(1903), село Старий Солотвин Волинської губернії, тепер Бердичівського району Житомирської області — 3 червня 1959, Київ) — український радянський і компартійний діяч, міністр вищої освіти УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го скликань. Член Центрального Комітету КП(б)У в січні 1949 — вересні 1952 р. Член Ревізійної Комісії КПУ в березні 1954 — червні 1959 р. Кандидат технічних наук.

Біографія

Народився у родині селянина-бідняка. Закінчив сільську школу.

У 1922 році вступив до комсомолу, був організатором комсомольського осередку в селі Солотвині, обирався до складу Овруцького районного комітету ЛКСМУ.

З 1923 року навчався на робітничому факультеті при Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті.

Член ВКП(б) з 1927 року.

До 1927 року служив у Червоній армії. Працював у Київському окружному комітеті КП(б)У.

У 1927—1931 р. — студент металургійного факультету Київського хіміко-технологічного (політехнічного) інституту.

З 1931 року навчався в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту металів у місті Харкові, захистив кандидатську дисертацію на ступінь кандидата технічних наук і до 1941 року працював старшим науковим співробітником в галузі металургії чавуну.

У липні — жовтні 1941 р. — 1-й секретар Кагановицького районного комітету КП(б)У міста Харкова. У 1941—1942 р. — уповноважений Харківського обласного комітету КП(б)У в прифронтових районах.

У 1942—1944 р. — партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу Наркомату авіаційної промисловості СРСР на Уралі. У 1944—1946 р. — директор заводу Наркомату авіаційної промисловості СРСР.

У травні 1946 — березні 1947 року — заступник секретаря по легкій і місцевій промисловості — завідувач відділу легкої і місцевої промисловості Харківського обласного комітету КП(б)У.

У березні (затв.) 1947 — січні 1949 року — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У. У липні — грудні 1948 року — виконувач обов'язків 1-го секретаря Харківського обласного комітету КП(б)У.

27 грудня 1948 — січень 1950 р. — 1-й секретар Львівського міського комітету КП(б)У. Одночасно, 12 січня 1949 — 6 січня 1950 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.

У лютому 1950 — квітні 1953 роках — начальник Управління у справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР.

У квітні 1953 — грудні 1954 року — заступник міністра культури Української РСР. У грудні 1954 року рекомендований Президією ЦК КПУ на посаду міністра вищої освіти Української РСР.

У лютому 1955 — 3 червня 1959 року — міністр вищої освіти Української РСР. Одночасно в січні 1956 — червні 1959 р. — голова Ревізійної Комісії КП України.

Помер 3 червня 1959 року в Києві.

Родина

Дружина — Шаравська Євгенія Петрівна. Син — Коваль Олександр Борисович.

Нагороди

два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948,)
орден Червоної Зірки
медалі

Посилання

Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

п о р Керівники Харківської області
Перші секретарі Харківського обласного комітету КПУ	Роман Терехов (1932—1933) Павло Постишев (1933—1934) Микола Демченко (1934—1936) Сергій Кудрявцев (1936—1937) Микола Гикало (1937) Олександр Осипов (1937—1938) Олексій Фролков (1938—1940) Олексій Єпішев (1940—1943) Ілля Профатілов (в. о., 1943—1944) Віктор Чураєв (1944—1948) Борис Коваль (в. о., 1948) Віктор Чураєв (1948—1950) Микола Підгорний (1950—1953) Віталій Титов (1953—1961) Микола Соболь (1961—1963) Микола Соболь (промисловий, 1963) Борис Вольтовський (сільський, 1963—1964) Григорій Ващенко (промисловий, 1963—1964) Григорій Ващенко (1964—1972) Іван Соколов (1972—1976) Іван Сахнюк (1976—1980) Владислав Мисниченко (1980—1990) Анатолій М'ялиця (1990—1991)
Голови Харківського обласного виконавчого комітету	Василь Кузьменко (1932—1933) Ілля Шелехес (1933—1934) Іван Федяєв (1934—1935) Григорій Прядченко (1935—1937) Микола Прокопенко (1937—1938) Григорій Бутенко (1938—1940) Петро Свинаренко (1940—1942) Артем Вахнюк (в. о., 1943) Дмитро Жила (в. о., 1943) Іван Волошин (1943—1954) Дмитро Піснячевський (1954—1963) Дмитро Піснячевський (сільський, 1963—1964) Костянтин Трусов (промисловий, 1963—1964) Дмитро Піснячевський (1964—1968) Андрій Бездітко (1968—1983) Олександр Масельський (1983—1990) Юрій Титов (1990—1991)
Голови Харківської обласної ради	Олександр Масельський (1991—1992) Володимир Тягло (1992—1994) Олександр Масельський (1994—1996) Володимир Тягло (1996—2002) Олексій Колєснік (2002—2004) Євген Кушнарьов (2004—2005) Олег Шаповалов (2005—2006) Васілій Салигін (2006—2008) Сергій Чернов (2008—2020) Артур Товмасян (2020—2021) Тетяна Єгорова-Луценко (з 2021)
Голови Харківської обласної державної адміністрації	Олександр Масельський (1992—1996) Олег Дьомін (1996—2000) Євген Кушнарьов (2000—2004) Степан Масельський (2004—2005) Арсен Аваков (2005—2010) Володимир Бабаєв (в. о., 2010) Михайло Добкін (2010—2014) Ігор Балута (2014—2015) Ігор Райнін (2015—2016) Юлія Світлична (2016—2019) Олексій Кучер (2019—2020) Айна Тимчук (2020—2021) Олександр Скакун (в. о., 2021) Олег Синєгубов (2021—)

п о р Керівники Львівської області
Перші секретарі Львівського обласного комітету КПУ	Леонід Грищук (1939—1941) Іван Грушецький (1944—1949) Борис Коваль (1949—1950) Іван Грушецький (1950—1951) Василь Чучукало (1951—1952) Зиновій Сердюк (1952—1954) Михайло Лазуренко (1954—1961) Іван Грушецький (1961—1962) Василь Куцевол (1962—1963) Василь Куцевол (промисловий, 1963—1964) Леонід Ванденко (сільський, 1963—1964) Василь Куцевол (1964—1973) Віктор Добрик (1973—1987) Яків Погребняк (1987—1990) В'ячеслав Секретарюк (1990—1991)
Голови Львівського обласного виконавчого комітету	Микола Козирєв (1939—1940) Петро Тимченко (1940—1941) Микола Козирєв (1944—1949) Кузьма Пелехатий (1949—1952) Петро Миргородський (1952, в.о.) Петро Козланюк (1952—1954) Семен Стефаник (1954—1963) Федір Коваль (промисловий, 1963—1964) Семен Стефаник (сільський, 1963—1964) Семен Стефаник (1964—1969) Тимофій Телішевський (1969—1979) Петро Шавков (1979—1980, в.о.) Михайло Кирей (1980—1990) Степан Давимука (1990—1991)
Голови Львівської обласної ради	Вячеслав Чорновіл (1990—1992) Микола Горинь (1992—1997) Орест Фурдичко (1997—1998) Степан Сенчук (1998—2001) Ярослав Гадзало (2001—2002) Михайло Сендак (2002—2006) Мирослав Сеник (2006—2010) Олег Панькевич (2010—2012) Петро Колодій (2012—2015) Олександр Ганущин (2015—2020) Ірина Гримак (2020—2023) Євгеній Гірник (в. о., 2023) Юрій Холод (т. в. о., з 2023)
Голови Львівської обласної державної адміністрації	Вячеслав Чорновіл (1991—1992) Степан Давимука (1992—1994) Микола Горинь (1994—1997) Михайло Гладій (1997—1999) Степан Сенчук (1999—2001) Михайло Гладій (2001—2002) Мирон Янків (2002—2003) Олександр Сендега (2003—2004) Богдан Матолич (в.о, 2004—2005) Петро Олійник (2005—2008) Микола Кміть (2008—2010) Василь Горбаль (2010) Михайло Цимбалюк (2010—2011) Михайло Костюк (2011—2013) Віктор Шемчук (2013) Олег Сало (2013—2014) Ірина Сех (2014) Юрій Турянський (в. о., 2014) Олег Синютка (2014—2019) Ростислав Замлинський (т.в.о. 2019) Маркіян Мальський (2019) Василь Лозинський (в.о., 2019—2020) Максим Козицький (2020—)