| Тимофій Сергійович Милованов | |
|---|---|
 | |
| Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України | |
| 29 серпня 2019 — 4 березня 2020 | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Олексій Гончарук |
| Попередник | Степан Кубів (економіка, торгівля) Ольга Трофімцева (сільське господарство) |
| Наступник | Ігор Петрашко |
| Член Ради Національного банку України | |
| 7 липня 2016 — 3 вересня 2019 | |
| Президент | Петро Порошенко Володимир Зеленський |
| Наступник | Віталій Шапран[1] |
| Народився | 18 березня 1975 (49 років) Київ |
| Відомий як | економіст |
| Місце роботи | Пенсільванський університет |
| Громадянство |  Україна |
| Освіта | Київська школа економіки |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Науковий ступінь | PhD з економіки |
| Вчене звання | асоційований професор Піттсбурзького університету |
| Політична партія | незалежний політик |
| Професія | економіст |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тимофій Сергійович Милованов (нар. 18 березня 1975,[2] Київ) — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 29 серпня 2019 р., асоційований професор економіки Піттсбурзького університету[3], Почесний президент Київської школи економіки[4].
Життєпис
Народився й виріс у м. Києві. Закінчив фізико-математичну школу № 145. Навчався в КПІ й Києво-Могилянській Академії, закінчивши які, отримав два магістерські дипломи.
У 1999 році здобув ступінь магістра економіки в Київській школі економіки, а у 2004 році — ступінь PhD з економіки в Університеті Вісконсин-Медісон.
Викладав у Пенсильванському університеті[5], Університеті Бонна та Університеті Піттсбурга[6][7][8].
Проводить дослідження в галузі теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну[8][9].
Публікувався в міжнародних наукових журналах, таких як «Review of Economic Studies» та «Journal of Economic Theory».
У 2014 році українська версія журналу Forbes Україна включив Тимофія Милованова до рейтингу «Top Economic Thinkers»[10]. У тому ж році став співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine.
З 2015 року — заступник редактора академічного журналу «Review of Economic Design».
7 липня 2016 року, Милованов був призначений членом Ради Національного банку України[11], але 3 вересня 2019 — Верховна Рада України звільнила його з цієї посади[12].
З жовтня 2016 року — заступник Голови Ради Національного банку України[13],
29 серпня 2019 року призначений міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України[14]. Був на посаді до 4 березня 2020 року.
З 24 грудня 2019 року — у складі Національної інвестиційної ради[15].
У листопаді 2020 року призначений позаштатним радником А. Єрмака[16][17].
21 травня 2021 року, згідно з Указом Президента України № 209/2021 від 21 травня 2021 року, був призначений (за згодою) членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром»[18]. 1 червня 2021 року одностайним голосуванням обраний головою наглядової ради[19].
Наукові публікації
- Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy (2023), Resisting the Russian Culture of Corruption in Ukraine: The Fight for the Rule of Law and Empathy, Policy commons (The Berkeley Blog), процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Onopriienko, Andrii; HRYBANOVSKYI, OLEKSII (2023), How to Identify Foreign Business in Russia and What are the Key Issues of Creating and Keeping a Full List of the Largest Foreign Companies in Russia, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Weder di Mauro, Beatrice; Rogoff, Kenneth; Sologoub, Ilona; Mylovanov, Tymofiy; Obstfeld, Maurice; Johnson, Simon; Guriev, Sergei; Gorodnichenko, Yuriy; Eichengreen, Barry (2023), Post-war macroeconomic framework for Ukraine, CEPR, ISBN 978-1-912179-63-3, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2023), Constructive vs Toxic Argumentation in Debates, SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Sonnenfeld, Jeffrey A.; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia; Tian, Steven; Onoprienko, Andrii; Hirsty, Georgia; Wyrebkowski, Michal (2023), The Russian Business Retreat - How the Ratings Measured Up One Year Later, SSRN Electronic Journal, doi:10.2139/ssrn.4343547, процитовано 15 вересня 2023
- Nell, Jacob; Bilan, Olena; Becker, Torbjorn; Gorodnichenko, Yuriy; Mylovanov, Tymofiy; Shapoval, Nataliia (2022), Financing Ukraine's victory (PDF), CEPR, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Rolandc, Gerard (2022), Ukraine’s post-war reconstruction and governance reforms (PDF), CEPR, 5: 39—71, ISBN 978-1-912179-67-1, процитовано 15 вересня 2023
- Mylovanov, Tymofiy; Zapechelnyuk, Andy (2022), A model of debates: Moderation vs free speech (PDF), SSRN Electronic Journal, процитовано 15 вересня 2023
- Kolotilin, Anton; Mylovanov, Timofiy; Zapechelnyuk, Andriy (2022), Censorship as optimal persuasion, Theoretical Economics, процитовано 15 вересня 2023
Примітки
- ↑ Рада призначила нового члена Ради НБУ [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (12.11.2019)
- ↑ Тимофей Милованов — Facebook, 16.10.2020
- ↑ Department of Economics. Faculty. econ.pitt.edu (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
- ↑ Тимофій Милованов — Президент Київської школи економіки. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Милованов Тимофій Сергійович. thepage.ua. The Page. 2019-02-12,. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Міністр економіки Милованов: "У мене в бібліотеці 3000 книжок". dw.com. Deutsche Welle. 12 грудня 2019. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України призначений Тимофій Милованов. www.me.gov.ua. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ а б Тимофій Милованов. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Що відомо про міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова. www.segodnya.ua. Сьогодні. 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Богдан Хлімоненко; Євген Шпитко; Том Купе (30 липня 2014). Рейтинг Forbes: Top Economic Thinkers. forbes.net.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 1440 від 07.07.2016
- ↑ Парламент звільнив Милованова з посади члена ради Нацбанку [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (03.09.2019)]
- ↑ Милованов Тимофій Сергійович. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 серпня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
- ↑ Милованова офіційно призначили позаштатним радником Єрмака. unian.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Милованова официально назначили внештатным советником Ермака. tk.media. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.(рос.)
- ↑ Указ Президента України № 209/2021 «Про членів Наглядової ради Державного концерну „Укроборонпром“». Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Головою Наглядової ради Укроборонпрому став Тимофій Милованов. Ukrainian Military Pages. 2 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
Посилання
- Доцент Піттсбурзького університету Тимофій Милованов: Півроку тому і я б переїхав працювати в Україну. Зараз — ні [Архівовано 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Влада від нас має постійно чути: «Агов, мудаки, де системні реформи?» [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Національного банку України [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
| Наука | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 | Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—) |  | |
|
|  | |
| Прем'єр-міністр України | | |
|---|---|---|
| Віцепрем'єр-міністри | ||
| Міністри | Арсен Аваков · Альона Бабак · Володимир Бородянський · Дмитро Дубілет · Андрій Загороднюк · Оксана Коляда · Владислав Криклій · Денис Малюська · Оксана Маркарова · Тимофій Милованов · Ганна Новосад · Олексій Оржель · Вадим Пристайко · Зоряна Скалецька · Юлія Соколовська · Михайло Федоров · Денис Шмигаль | |
Категорії:
- Народились 18 березня
- Народились 1975
- Науковці Пенсільванського університету
- Випускники КПІ
- Випускники Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Міністри економіки України
- Міністри аграрної політики України
- Уряд Олексія Гончарука
- Члени Ради Національного банку України
- Українські економісти
- Доктори економіки
- Науковці Піттсбурзького університету
- Уродженці Києва
- Українські міністри
- Економісти XXI століття
- Політики XXI століття
- Випускники Університету Вісконсину у Медісоні