Микола Радзивілл «Старий»
Микола Радзивілл «Старий»
Псевдо	Микола Радзивіллович
Народився	близько 1440
Помер	16 липня 1509(1509-07-16)
Поховання	Вільнюс
Країна	Велике князівство Литовське
Діяльність	політик
Титул	канцлер, воєвода віленський
Посада	троцький каштелян[1], воєвода Віленський[2], намісник смоленськийd[3], великий канцлер литовський[4], Староста Бельськийd[5] і подільський старостаd[6]
Рід	Радзивілли
Батько	Радзивілл Остікович
Родичі	батько Радзивілл Остикович
У шлюбі з	Софія Монивид Софія Заславська Софія (Феодора) Рогатинська-Кобринська-Пац
Діти	Альберт, Юрій, Ян, Микола, Ганна
Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Радзиві́лл «Стари́й», Микола Радзивіллович (пол. Mikołaj Radziwiłłowicz Stary, лит. Mikalojumi Radvila Senuoju ; бл. 1440 — 16 липня 1509) — державний діяч Великого князівства Литовського, великий канцлер литовський і віленський воєвода з 1492 року, троцький каштелян з 1488 року, намісник новгорудський і белзький з 1488 року, намісник Смоленський.

Син Радзивілла Остиковича, у зв'язку з чим також відомий як Микола Радзивіллович.

До 2 грудня 1481 був намісником Смоленська. Восени 1483 отримав у командування 10 тисяч воїнів для оборони смоленських земель. 31 травня 1488 вперше згадується як каштелян трокський і намісник новгородський. У 1491 став канцлером великим литовським і воєводою віленським; вступив на посаду як наступник Олехни Судимонтовича.^[7]

Виконуючи заповіт великого князя Казимира, у 1492 р. забезпечив перехід Великолитовського трону до Олександра Ягеллончика. Виступав за шлюб Олександра з Оленою Іванівною, дочкою великого князя московського Івана III. Був одним з ініціаторів підписання в 1499 нового акту унії між ВКЛ і Польщею. Керував ВКЛ за відсутності в державі великого князя. Згідно із заповітом Олександра сприяв передачі в 1506 Великолитовського трону Сигізмунду I. Створив велику латифундію, яка заклала фундамент могутності роду Радзивіллів.

Був похований в костелі бернардинів Вільнюса.^[8]

Його першою дружиною була дочка Івана Монивидовича Софія Анна, з якою мав чотирьох синів: Альберта, Юрія, Івана (Яна), Миколу і доньку Ганну, яка у 1496 році стала дружиною князя мазовецького Конрада III Рудого.^[9]

Другою дружиною була теж Софія Іванівна, донька князя І. Ю. Заславського.

Третьою — Софія (Феодора) Рогатинська^[10], дочка руського боярина Богдана Рогатинського.

• 
  Невідомий художник, кін.XVII-поч.XVIII ст.
• 
  Невідомий художник, XVII ст.

• Pietkiewicz K. Radziwiłł (Radziwiłłowicz) Mikołaj h. Trąby (zm. 1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — 193 — 384 s. — S. 315—316. (пол.)
• Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle 1413 r. // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — Kraków, 1921. — T. V. — rok 1920. — S. 42 / Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

• Radziwill 1 [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
• Radziwillowie.2 [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
• Radziwillowie.3 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.), (пол.)

Попередник Олехно Судимонтович

Воєвода віленський 1492—1509

Наступник Микола ІІ Радзивілл «amor Poloniae»