Нижче наведено список меморіальних та анотаційних дощок Опішні.
Меморіальні й анотаційні дошки
Зображення | На честь кого, чого чи якої події | Адреса, координати | Дата встановлення |
5-тій гвардійській повітряно-десантній Червонознаменній ордена Суворова Звенигородській дивізії | парк по вул. Незалежності 49°57′30″ пн. ш. 34°36′7″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 34.60194° сх. д. | 9 травня 1975 рік | |
Гвардійцям — десантникам 8 гвардійської повітряно-десантної дивізії, що полягли в боях з фашизмом при звільненні Опішні. Від однополчан | парк по вул. Незалежності | 9 травня 1979 рік | |
298 стрілецькій (80 гвардійській) дивізії | парк по вул. Незалежності | ||
Радянським воїнам полеглим при визволенні Опішні | парк по вул. Незалежності | ||
односельчанам-воїнам-інтернаціоналістам | парк по вул. Незалежності | ||
односельчанам-ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній станції | парк по вул. Незалежності | ||
Губарю Олександру (1962—1982) — воїну-афганцю, полеглому під час війни в Афганістані | початок вул. Губаря 49°57′41″ пн. ш. 34°36′21″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 34.60583° сх. д. | ||
Канівцю Івану (1961—1987) — воїну-афганцю, полеглому під час війни в Афганістані | Опішнянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів | ||
Селюченко Олександрі (1921—1987) — українській керамістці, заслуженому майстру народної творчості України, члену Національної спілки художників України. | вул. Губаря, 29 49°57′45″ пн. ш. 34°36′38″ сх. д. / 49.96250° пн. ш. 34.61056° сх. д. | ||
![]() |
Василю Кричевському (1873—1952) — українському архітектору, живописцю, графіку, творцю українського архітектурного стилю, автору проекту будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1914—1916) Скульптор Василь Ярич, 2011 |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 49°57′43″ пн. ш. 34°36′40″ сх. д. / 49.96194° пн. ш. 34.61111° сх. д. | 2011 рік |
![]() |
Василю Кричевському (1873—1952) — українському архітектору, живописцю, графіку | вул. Партизанська, 21 (Колегіум мистецтв у Опішні) | 2014 рік |
![]() |
Юрку Лебіщаку (1873—1927) — українському технологу-керамісту, завідувачу Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912—1921). Скульптор Володимир Одрехівський, 2011. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Остапу Ночовнику (1853—1913) — гончарю, творцю барокової глиняної скульптури; уродженцю села Міських Млинів.Автори Юлій Синькевич, Лев Синькевич | вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Івану Зарецькому (1857—1936) — українському археологу етнографу, завідувачеві першої на Лівобережній Україні гончарної школи (1894—1927).Скульптор Володимир Гамаль | вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Опанасу Сластьону (1855—1933) — українському живописцю, графіку, архітектору, мистецтвознавцю й етнограф, одному зі співзасновників українського архітектурного стилю. Скульптор Микола Білик, 2011. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Сергію Васильківському (1854—1917) —українському живописцю, автору полотен із пейзажами Опішні, який упродовж 1900—1916 років неодноразово бував у містечку. Скульптор Іван Самотос, 2011. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Єлизаветі Трипільській (1881—1958) — першій в Україні жінці-скульптору, яка започаткувала національний характер української скульптури. Скульптор Іван Самотос, 2011. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2011 рік |
![]() |
Меморіальна дошка Гаврилові Пошивайлу (1909-1991) — гончарю-посуднику, заслуженому майстру народної творчості, і Явдосі Пошивайло (1910-1994) — гончарній малювальниці.Скульптор Василь Ярич, 2013. | вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2013 рік |
![]() |
Петру Вауліну (1870—1943) — технологу-керамісту. Скульптор Ярослав Скакун, 2014. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2013 рік |
![]() |
Івану Гладиревському (1849—1919) — українському гончарю-посуднику, творцю архітектурної кераміки стилю модерн. Скульптор Микола Білик, 2014. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2014 рік |
![]() |
Івану Білику (1910—1999) — українському гончарю, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка. Скульптор Микола Білик, 2014. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2014 рік |
![]() |
Осипу Білоскурському (1883—1943) — технологу-керамісту, організатору гончарного шкільництва і виробництва в Україні, автору перших підручників з гончарної технології. Скульптор Володимир Цісарик, 2014. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2014 рік |
![]() |
Федору Чирвенку (1868—1919) — українському гончарю-мисочнику, інструктору з гончарної справи. Скульптор Володимир Цісарик, 2015. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2015 рік |
![]() |
Мотроні Назарчук (1911—2008) — українській керамістці-малювальниці. Скульптор Володимир Цісарик, 2016. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2016 рік |
![]() |
Олександрі Селюченко (1921—1987) — українській керамістці-іграшкарці, малювальниці. Скульптор Василь Ярич, 2016. |
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) | 2016 рік |
Джерела
- Перша в нашій державі стіна гончарної слави України. Архів оригіналу за 24 серпня 2013.
- Людмила Кучеренко (19.05.2016). Олександра Селюченко: «Люблю я глину понад усе: встаю і лягаю з нею». Полтавська думка. Архів оригіналу за 24.06.2016. Процитовано 02.06.2016.